Розвиток у борг

У статті звертається увага на фінансовий стан промислових підприємств України та ризики, які з ним пов’язані.

Сьогодні точиться багато розмов про вихід вітчизняної промисловості з кризи та її поступовий розвиток. І дійсно, статистика свідчить, що 2016 р. промисловість закінчила з 2,8% приростом продукції відносно попереднього року. Але, по-перше, не слід забувати, що 2012–2015 рр. для промисловості були роками стагнації, тому успіхи 2016 р. не досить значні; по-друге, результати роботи промисловості 8 міс. 2017 р. вказують на те, що стабільності у розвитку не досягнуто і при найменшому негативному впливі ззовні (зміна кон'юнктури світових ринків тощо), тенденція спаду промислового виробництва може повернутися.

  У цьому контексті доцільно звернути увагу на фінансових стан промислових підприємств та їх фінансову спроможність формувати "захисний буфер" при макроекономічних змінах.

Ключовими показниками фінансового стану, незалежно від різноманітних методів та індикаторів, що застосовуються для його оцінки, є  ліквідність та платоспроможність. Для оцінки рівня ліквідності поширене використання трьох коефіцієнтів ліквідності: абсолютної, критичної та поточної.

По промисловості України коефіцієнт абсолютної ліквідності за період 2012–2015 рр. знаходився на критично низькому рівні і на кінець 2015 р. становив лише 0,05 (при оптимальному – 0,2). Дефіцит ліквідних активів на кінець 2015 р. оцінюється нами у 194 млрд грн.

Коефіцієнт критичної ліквідності дає можливість визначити спроможність підприємств щодо погашення їх короткострокових зобов'язань за рахунок власних фінансових активів. За період 2012–2015 рр. значення цього показника знизилося з 0,77 до 0,68 (при оптимальному його значенні у 0,8-1,0). Якщо при цьому врахувати той факт, що до складу дебіторської заборгованості  відноситься безнадійна та прострочена заборгованість, то значення коефіцієнта буде ще нижчим, що вказує на високі ризики невиконання підприємствами своїх поточних зобов’язань. (Довідково: упродовж 2012-2015 рр. дебіторська заборгованість коливалась в межах 62,4–63,9%). Статистика не розкриває інформації про те, яка вага в обсязі дебіторської заборгованості припадає на безнадійну і прострочену заборгованість).

Коефіцієнт поточної ліквідності дає можливість оцінити ризики технічної неплатоспроможності підприємств та вказує на достатність (дефіцит) оборотних активів для покриття поточних зобов’язань. За період 2012–2015 рр. він знизився в промисловості  України з 1,11 до 0,93, що свідчить про недостатність стійких джерел (власного капіталу та довгострокових кредитів) фінансування оборотних активів та критичний рівень ризику втрати ліквідності. Враховуючи, що оцінка мінімального припустимого значення цього показника дорівнює 1,5, дефіцит ліквідних активів для виконання поточних зобов’язань на початку 2016 р. у промисловості становив 737 млрд грн. Станом на 31 березня 2017 р. дефіцит ліквідних активів у промисловості нами оцінюється в обсязі 955 млрд грн (за попередніми даними наявної статистики).

Фундаментальними причинами фінансової нестабільності промислових підприємств є дефіцит власного капіталу та високий рівень боргової залежності. Упродовж 2013–2015 рр. дефіцит їх власного капіталу зріс з 22,0 до 463,5 млрд грн, або в 21 раз. Поряд з цим, коефіцієнт боргової залежності свідчить про її надмірний рівень у промисловості (упродовж 2013–2015 рр. він збільшився з 1,6 до 3,9). На кінець І кв. 2017 р. боргова залежність по великим і середнім промисловим підприємствам зросла до 4,1, а дефіцит власного капіталу становив 535 млрд грн. Це свідчить, що оперативна та інвестиційна діяльність промислових підприємств здійснюється переважно за рахунок нарощення боргів.Динаміка фінансів вітчизняних промислових підприємств свідчить, про існування істотних проблем із фінансовою стійкістю та ліквідністю, які нині чинять значний негативний вплив на їх діяльність.У разі загострення цих системних проблем існує велика ймовірність настання платіжної та фінансової криз.