Ринок продажу аграрної продукції потребує електронних механізмів збуту товару

Про український ринок on-line продажу продукції сільського господарства

Електронна система публічних закупівель прийшла на зміну паперовим держтендерам, продаж необробленої деревини через «молоточну форму» поступово переходить у електронні аукціони, тому цілком логічно, що on-line торги просто повинні бути впроваджені на найбільшому за обсягами ринку країни - аграрному. І я надзвичайно радий, що команда Аграрної біржі знову, як і на ринку продажу лісових ресурсів, є першовідкривачем і джерелом сучасних змін та європейських тенденцій на національному ринку, – зазначає директор Аграрної біржі Олександр Марюхніч.

Олександре Євгеновичу, розкажіть про які зміни та тенденції Ви говорите?

Завдяки успішному тандему Аграрна біржа та ПАТ «Аграрний фонд» нам вдалося втілити інноваційний проект електронних торгів з реалізації борошна - одного із найважливіших продуктів переробки аграрного товарного ринку. Суть його полягає у тому, що такий продаж є не лише електронним, тобто проходить у мережі з віддаленим доступом, але й механізм його здійснення взагалі є принципово новим для галузі – реверсивні торги.

Поясніть будь-ласка!

Продавець, у даному випадку - ПАТ «Аграрний фонд», декларує максимальну вартість власної продукції, яку бажає отримати з урахуванням собівартості та планового розміру прибутку. У свою чергу, якщо покупець борошна не може сплатити відповідну ціну з певних причин свого виробництва або через об’єктивні регіонально-економічні тренди на дану та похідну продукцію - він має можливість за допомогою реверсивної зміни ціни (на пониження) збалансувати попит і пропозицію.

Яка від цього перевага?

Все дуже просто – покупець купує товар за більш прийнятною для себе ціною, а продавець має можливість диференційовано підходити до власного товарообігу, зокрема оперативно вирішувати питання із залишками продукції на певних складських потужностях.

А загалом, якщо говорити глобально, то сам перехід до механізмів формування ціни на організованому аграрному ринку – це вже крок до становлення прозорого та інвестиційно привабливого середовища. Якщо ми не будемо цього робити – ми так і залишимося на тому рівні, коли свої ризики матимуть можливість хеджувати лише великі зернотрейдери, при чому виключно на іноземних торгових майданчиках, а малий та середній виробник страждатиме від наслідків світової та національної економіки.

Як часто проходять реверсивні торги і чи інші переробники, окрім ПАТ «Аграрний фонд», продають свою продукцію?

Такі торги проходять щоденно з 10:00 до 15:00, а борошно на них поки що продає виключно ПАТ «Аграрний фонд». З одного боку це добре, адже Фонд давно себе зарекомендував як надійний постачальник і партнер, його товар перевірений та сертифікований, а поставку можна звіряти за годинником. За таких обставин, ще жодного разу не виникало потреб у залученні до виконання контрактів біржового арбітражу. З іншого боку, якщо ми хочемо розвивати ринок і робити його максимально ліквідним – участі одного лише Аграрного фонду замало.

Яким чином Ви плануєте підвищувати ліквідність даного ринку?

По-перше, це роз’яснювально-освітні заходи. Малий та середній бізнес переважно не розуміє навіщо потрібна біржова торгівля, і тим більше не має бажання допомагати його розбудовувати. По своїй ментальності всім набагато простіше заходити на ринок, який вже прямує як потужний багатотонний потяг, де все давно сформовано і відпрацьовано, де, по суті, чітко прокладена рейкова магістраль із своїм графіком курсування і рівнем безпеки. Але ж парадокс у тому, що для того, аби налагодити таку інфраструктуру, яка би ще й мала сполучення з міжнародним біржовим товарним ринком – одних лише зусиль Аграрної біржі та ПАТ «Аграрний фонд» замало.

По-друге, ми намагаємося ширше застосовувати такі інструменти як форвард, вирішуючи питання цінових коливань, з одного боку, та надаючи тим самим можливість проводити закупівлі на майбутнє – з іншого, тим самим розширюючи можливості для учасників і надаючи їм більш гнучкий та адаптивний для їх бізнесу перелік біржових інструментів.

Крім того, біржа також займається розробкою нових інструментів, зокрема укладання угод на основі опціонних контрактів, а також інших механізмів торгівлі для того аби учасники могли обирати більш диференційований та зручний для них спосіб участі на ринку.

Розкажіть про ці опціонні інструменти детальніше, будь-ласка.

Загалом, опціон – це цивільно-правовий договір, згідно з яким одна сторона контракту одержує право на придбання (продаж) базового активу, а інша сторона бере на себе безумовне зобов'язання продати (придбати) базовий актив у майбутньому протягом строку дії опціону чи на встановлену дату (дату виконання) за визначеною під час укладання такого контракту ціною базового активу.

Ну а базовим активом може бути будь-що, наприклад, право на укладання певного контракту у майбутньому, залишаючи при цьому за покупцем опціонного інструменту право не укладати таку угоду, у разі відсутності відповідної необхідності, або ж право на отримання певного товару на визначену дату, у разі зриву запланованих поставок. Цей механізм цілком можна застосовувати до ринку необробленої деревини або ж до зернового ринку – тобто там, де є висока активність і безперервний товарообіг.

Досить цікавий інструмент! А хто може продавати такі опціони?

Та по суті будь-яка компанія, що користується довірою на ринку. Наприклад, ПАТ «Аграрний фонд» може укладати опціонні контракти на поставку борошна, а завод з глибинною переробкою деревини – на поставку деревних відходів, або навіть брикетів і пелетів, що зараз дуже затребувано на енергетичному ринку.

Тобто це право отримати так званий базовий актив, а не обов’язок, на скільки я зрозумів. А у чому ж тоді перевага для продавця опціонного контракту і покупця, якщо потреба в отриманні певного товару чи укладанні договору відпаде?

Все дуже просто – емітент опціону, він же продавець, має додатковий механізм збуту своєї продукції, плюс може отримувати певну премію за свій обов’язок, а покупець – страхує по суті інший свій контракт від невиконання. При цьому, якщо такий контракт виконується успішно – опціон завжди можна продати іншому контрагенту, якому менше пощастило з партнером.

Коли Ви плануєте запустити цей інструмент?

Про це говорити складно. Стандартні умови контрактів та механізми арбітражу за ними наразі розробляються юридичним департаментом Аграрної біржі, механізми їх застосування та ринки - досліджуються відділом торгів. Нам потрібно залучитися підтримкою певного пулу великих виробників, пропрацювати номенклатуру навколо відповідних ринків, зробити аналіз об’єму їх товарообігу та найголовніше – вирішити питання з ліквідністю, залучивши якомога більше учасників. Адже без цього біржовий потяг не набере обертів, достатніх для дійсно суттєвих та позитивних змін на ринку.

Олександре Євгеновичу, дякую Вам з цікаве інтерв’ю! Можливо на останок у Вас є бажання звернутися до учасників ринку з певним меседжем.

Так, дякую!

Колеги! Ставлення зі певним скептицизмом до чогось нового і, можливо, незрозумілого цілком природне. Аграрна біржа проходить через ті ж умови ринку, що і ви, крізь долю такого ж відношення до нововведень та перетворень. Але ж давно відомо, що без руху і перетворень – не буває прогресу. Важливо, щоби ви пам’ятали: ми не намагаємося змінити ринок - ми лише прагнемо зробити його кращим!

Нам завжди приємно, коли до нас приїздять або ж звертаються письмово учасники торгівлі, і пропонують власне бачення тих чи інших біржових процесів, побажання чи удосконалення нашої роботи. Це важливо, адже діалог робить кращим ринок, робить кращою нашу команду і Аграрну біржу в цілому.

Тож дякуємо тим, хто нас підтримує, допомагає, тим хто приймає нове і довіряє нам у його впровадженні, і звісно дякуємо тим, хто висловлює свої думки, у тому числі критикує!