Доказування «по-новому» у податкових спорах

Проект нового Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачає дві важливі зміни, які мають суттєво вплинути на процес доказування у податкових спорах.

Зміна № 1 – обмеження податківців аргументами, викладеними у акті перевірки

Юристи, які займаються розв’язанням податкових спорів, неодноразово зіштовхувалися  в суді з подібною ситуацією.

Платник оскаржує податкове повідомлення-рішення (далі – ППР), яким, скажімо, йому було «знято» податковий кредит за нібито безтоварною операцією. Згідно з актом податкової перевірки завищення податкового кредиту обґрунтовується відсутністю контрагента платника за місцезнаходженням та відсутністю у контрагента достатніх трудових і матеріальних ресурсів для проведення господарської операції.

На підтвердження товарності операції платник подає до суду всі наявні первинні документи. Податковий орган уважно знайомиться з цими документами та знаходить у них певні формальні дефекти.

Після цього податковий орган обґрунтовувує безтоварність господарської операції платника не тільки відсутністю його контрагента за місцезнаходженням та відсутністю у його контрагента достатніх трудових і матеріальних ресурсів, а ще й недоліками у первинних документах платника.

Чинний КАС України не врегульовує подібної ситуації.

З одного боку, податківці згідно з процесуальним законодавством не обмежені викладеними в акті перевірки аргументами. Тому в їхньому посиланні на додаткові обставини тяжко розгледіти які-небудь процесуальні порушення.

З іншого боку, посилання на додаткові обставини, яких не було вказано в акті перевірки, є нелогічним та підриває засади податкового контролю.

Проект нового КАС України розв’язує цю колізію. Частина 2 ст. 77 проекту КАС України передбачає, зокрема, що суб’єкту владних повноважень заборонено посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Це безумовно позитивна зміна для платників податків. Податківці не зможуть більше обґрунтовувати законність своїх рішень обставинами, які не були вказані в акті податкової перевірки, і коригувати свою правову позицію залежно від ходу судового процесу.

Зміна № 2 – утвердження презумпції неправомірності рішення суб'єкта владних повноважень

Існуюча на сьогодні у КАС України презумпція неправомірності рішення суб'єкта владних повноважень майже не діє в податкових спорах. При розгляді, наприклад,  податкових спорів, які стосуються реальності господарських операцій, суд перекладає обов’язок доказування саме на платника. Згідно з існуючою практикою саме платник надає усі необхідні первинні документи для підтвердження реальності господарської операції.

Відтак, платник доказує неправовмірність рішення податкового органу, а не податковий орган доказує правомірність свого рішення, як це мало б бути у силу  презумпції неправомірності рішення суб'єкта владних повноважень.

Новий КАС України певним чином зміцнює принцип презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень, зокрема через запровадження ч. 4 ст. 77. Цією нормою передбачається обмеження на витребування у платників доказів на підтвердження протиправності рішення податкового органу:

«Суд не може витребувати докази  у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень прав позивача».

Відразу потрібно зазначити, що навряд чи в податкових спорах суди витребовуватимуть у платників докази на підтвердження порушення оскаржуваним рішенням їхніх прав. Порушення прав платника у податкових спорах, як правило, носить очевидний характер і не потребує доказів з боку платника податків. Витребування таких доказів є більш актуальним для, приміром, справ про оскарження нормативно-правових актів, де факт порушення прав позивача не є очевидним і потребує окремого доказування.

Отже, значною мірою після набрання чинності новим КАС України суди взагалі не матимуть права витребовувати у платників будь-які докази на підтвердження неправомірності оскаржуваного рішення податкового органу.

Чи означає це, що з набранням чинності новим КАС України остаточно утвердиться презумпція неправомірності рішення суб'єкта владних повноважень? Правомірність оскаржуваного рішення податкового органу доводитимуть самі податкові органи? Платникам не потрібно буде подавати до суду великий обсяг первинних документів для підтвердження реальності господарської операції?

Можливо, так, а можливо, і ні. Все залежить від практики, яка складеться після набрання чинності новим КАС України.

На нашу думку, зміни як такі не є аж настільки чіткими, щоб однозначно гарантувати утвердження презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень. Зміни лише обмежують суд у витребуванні у позивача доказів на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень суб’єктів владних повноважень. Однак ці зміни не відповідають на питання, чи повинен позивач самостійно подавати до суду докази на підтвердження протиправності оскаржуваних рішень суб’єктів владних повноважень.

Лишається сподіватися на краще і вірити в те, що вказані зміни  все-таки зможуть зрушити з місця нині існуючу незадовільну ситуацію із  застосуванням презумпції неправомірності рішення суб’єкта владних повноважень.