Зелене тепло приходить в Україну

21 березня Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо підтримки виробництва теплової енергії з альтернативних джерел. Днями закон підписав Президент.

Рік тому, під час проведення енергетичної панельної дискусії Харківського міжнародного бізнес форуму, після презентації експертами енергетичного потенціалу біомаси регіону, учасники стали задавати питання щодо можливості підтримки теплогенерації із біомаси на законодавчому рівні. Нарешті, Держенергоефективність та профільний парламентський комітет виступили із ініціативою створення дієвих нормативно-правових інструментів сприяння тепловій енергетиці, що використовує альтернативні джерела енергії.

Так, 21 березня Верховна Рада 238 голосами народних депутатів прийняла в цілому Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання» щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії» (рестр. № 4334). Докладніше:

Основна мета законопроекту – передати повноваження щодо встановлення тарифів та ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від НКРЕКП органам місцевого самоврядування та місцевим адміністраціям.

Що дозволить новий закон?

При цьому, тарифи на тепло з альтернативних джерел встановлюються на рівні 90% від діючого тарифу на тепло з газу для потреб бюджетних установ та населення.

Також прийняття законопроекту № 4334 дозволить:

- створити сприятливі умови для залучення іноземних та вітчизняних інвестицій у виробництво тепла з альтернативних джерел;

- скоротити імпорт газу на понад 3 млрд куб. м та залишити в економіці держави щонайменше 600 млн доларів, а з урахуванням мультиплікатору – понад 3 млрд доларів;

- знизити собівартість теплової енергії та тарифи для кінцевих споживачів;

- збільшити до 20 тисяч кількість нових робочих місць, зокрема, при вирощуванні, збиранні та транспортуванні місцевих видів палива, виробництві необхідного обладнання, що суттєво збільшить надходження до місцевих бюджетівЧи з’явиться новий тариф для «зеленого» тепла?

Відтепер підприємства, які виробляють тепло з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, розраховуватимуть тарифи на транспортування та постачання теплової енергії на рівні 90 % від вартості тепла виробленого з використанням природнього газу.

Підприємства, які виробляють тепло на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, когенераційних установках свої розрахунки по тарифу будуть затверджувати в НКРЕКП, всі інші - в органі місцевого самоврядування, того населеного пункту, куди постачається тепло.

Термін затвердження розрахованого підприємством тарифу складає 30 календарних днів.

Також передбачено, що ті тарифи, які вже затверджені для підприємств можуть бути переглянуті тільки на підставі звернення самого суб’єкта господарювання.

Крім того, Закон зобов’язуватиме органи влади щоквартально публікувати інформацію про встановлені ними тарифи на тепло, що виробляється з використанням альтернативних джерел енергії.

А чи вистачить біомаси для нових об’єктів теплоенергетики?

Слід зауважити на енергетичному потенціалі використанні ресурсів біомаси для виробництва теплової та електричної енергії. Потенціал таких проектів – вражає своїм об’ємом. Так, за результатами дослідження енергетичного потенціалу біомаси Харківської області, проведеного Інститутом сталого розвитку та Німецьким центром дослідження біомаси DBFZ, сумарний електроенергетичний потенціал біомаси Харківщини дорівнює 2,4 ГВт*год – рівно стільки, скільки генерує Зміївська ТЕС ПАО «Центренерго» (входить в 5-ку найбільших ТЕС України). А сумарний теплоенергетичний потенціал біомаси області становить 2,9 ГВт*год, що у 6 раз перевищує потужність Харківської ТЕЦ-5 (0,5 ГВт*год), що забезпечує теплоносієм 1,7 млн. мешканців міста Харків.

Тому, створення об’єктів енергогенерації на базі колективних сільгосппідприємств або об’єднання малих та середніх сільгосптоваровиробників у енергетичні кооперативи можуть зробити значний крок у забезпеченні місцевої енергонезалежності. Слід зазначити, що Проекти із спалювання сухих відходів сільського господарства та отримання теплової й електричної енергії потребують інвестицій від 10 до 39 тис. євро на 1 т використовуваних відходів на добу (залежно від технології та обладнання). Вологі відходи технологічно доцільно зброджувати в реакторах з отриманням біогазу і подальшим виробництвом енергії. Проекти з анаеробного зброджування передбачають витрати від 5 до 23 тис. євро на 1 т використовуваних відходів на добу, термін їх окупності — 6-14 років. Проте він значно скоротиться за умов отримання "зеленого" тарифу і становитиме 4-8 років. А якщо мова йде щодо встановлення котельні із спалювання біомаси та продаж енергоносія, то такий проект окупиться за 2-2,5 опалювальних періоди, а лінія із виробництва паливних брикетів – за 3-3,5 роки. Тому, доцільним є кооперація у невеликі проекти із виробництва та збуту енергоносія, поступово, переходячи на когенераційні установки, що займе шлях у 3+6 років, проте забезпечить повну енергонезалежність сільської громади.

Тут доцільним є розробка спеціальних кредитних пакетів для подібних проектів для сільськогосподарських енергетичних кооперативів від банківських установ. Наведені вище розрахунки враховують реальні українські кредитні ставки, а якщо залучати «дешеві» європейські гроші, то проекти із виробництва теплоносія та когенерації електричної енергії вийдуть на самоокупність за 3-4 роки.

Станіслав Ігнатьєв

Виконавчий директор Інституту сталого розвитку

Засновник Харківського енергетичного кластеру