Хто заважає прориву в зеленій енергетиці?

Державна політика захищає традиційні джерела, а не дає стимул для розвитку екологічно безпечної енергетики

Пройшов вже майже рік з моменту підписання президентом України закону, який би мав стимулювати розвиток альтернативної енергетики, проте очікуваного прориву не сталося. З 2015 року з'явилося лише 4-и нових об'єкта. Хоча ще під час обговорення закону прихильників відновлюваної енергетики звинувачували у лобіюванні своїх своїх інтересів та створенню "аж занадто" сприятливих умов для розвитку галузі. Проте, очікуваного "буму"так і не сталося.    

В чому причина відсутності інвестора на українському ринку?

Звісно вагому роль займають такі чинники як корупція, відсутність правової держави та війна. Ці чинники важко змінити, але можна було б самій державі почати інвестувати в альтернативну енергетику, таким чином давши позитивний сигнал для інших інвесторів. Натомість...

Світ за відновлювану енергетику, а Україна вкладає кошти в традиційну

Щоб зрозуміти всю величину проблеми розвитку відновлюваної енергетики в Україні подивимося на 3 важливі новини в галузі за останній час. 

Перша – «Нові потужності з відновлюваних джерел в США набагато випереджають природній газ». За перший квартал 2016 року в США було введено 1 291 МВт нових потужностей відновлюваної енергетики, в той час  використання природного газу для отримання енергії лише 18МВт. Вугільних, нафтових чи ядерних  станцій не було запущено взагалі. 

Друга – «Великобританія прожила день без електрики на вугіллі вперше за 150 років». Звичайно, що вони скоро поновлять її використання. Але ненадовго.. Через 3-4 роки, думаю, вони зупинять експлуатацію всіх вугільних станцій.

І, третя, українська новина – «Міністр енергетики України хоче потратити 3,6 млрд. доларів на реконструкцію 3-ох ТЕЦ».

В той час, коли весь світ демонструє зміну вектора з традиційних джерел енергетики на відновлювану, ми вкладаємо кредитні кошти в реконструкцію вугільних станцій. Який ми даємо сигнал для інвесторів та світу такими рішеннями? Ми залишаємо жити в 19 столітті – ері вугільної промисловості, а не 21-ому – ері відновлюваної енергетики?

Перше, що необхідно зробити нашій владі – це дати чітку заяву для міжнародної спільноти та й для нашого суспільства, що ми перейшли в столітті зеленої енергетики та збереження довкілля, де жодна нова потужність не може бути запущена на мазуті, вугіллі чи ядерному паливі. Так, зараз ми вимушені підтримувати старі станції, ремонтувати їх, реконструювати, але в жодному випадку не будувати нових станцій традиційної енергетики.

Чи дорога відновлювана енергетика?

Якби було не прикро визнавати, але ми живемо відповідно до психології «бідності» - все робимо з розрахунком прожити наступний рік. Ніхто не планує на майбутнє. Зараз часто можна почути, що зелена енергетика – це добре, але вона для нас надто дорога. Насправді – це все замилювання очей. Якщо у вас немає свого викопного палива – вона набагато дешевша, ніж будь-яка традиційна.  Єдина відмінність, яка зараз є між зеленою енергетикою та відновлюваною – це тариф. Так, зелений тариф вищий, але лише тому, що станції, побудовані на відновлюваних джерелах нові і їх треба окупити. Відбити CAPEX та повернути інвестицію. Якщо б ми зараз побудували новий атомний блок – він би обійшовся ще дорожче і вартість атомної енергетики виросла б теж в рази.

Щоб було легше зрозуміти, давайте порівняємо енергетичним ринком з таксопарком. Після розвалу СССР на ринку утворилися дві компанії: одна, яка забрала весь старий таксопарк Волг, а інша закупила новенькі автомобілі. Зрозуміло, що Волга старий добрий автомобіль, який прослужив нам багато років вірою та правдою, але з часом він починає ламатися, все більше грошей треба на ремонт автомобіля, заміну запчастин. Але на ринку висока конкуренція та й треба дати своїм людям найнижчі ціни. Тому при ціноутворенні  тариф на проїзд заклали лише вартість робочої сили, паливо та дуже малий ремонтний фонд. Таким чином отримуємо найдешевший ціну за кілометр. Але що залишається поза кадром? З часом Волги починають ламатися під час перевезення пасажирів – страшні аварії, смерті тощо. В місті стає важко дихати, важкі вихлопні гази, які йдуть з старих вихлопних труб заставляють людей оминати дороги.

Але, якщо ви живете в сучасні країна, піклуєтеся про екологію, то обновлюєте свій автопарк. От, наприклад, в Дубаях середній вік автомобіля в таксі складає 3 роки, після цього її міняють на нову модель. Друга ж компанія, яка пішла цим шляхом. Шляхом соціально-відповідального бізнесу. Проте, конкурувати з таксопарком Волг складно.  Тариф на проїзд в новеньких чистих таксі дорожчий. Тому, що власник автопарку свого часу інвестував в купівлю новин автомобілів, навчив водіїв на них їздити, застрахував, використовує дорожче паливо, щоб довше експлуатувати машини. Відповідно собівартість однієї машини значно збільшується. Перш за все тому, що з’явилася амортизація, яку бізнесмен логічно хоче повернути.

Але для прогресивних міст, які думають за себе створення таксопарку на подобі нашого другого парку не проблема. Вони думають за екологію місту, безпеку на дорогах та про своє майбутнє.  

Тарифи, які зараз нам здаються дешевими – насправді недешеві. Ми додатково оплачуємо на утримання таких об’єктів через податки, субсидії тощо. Уявіть, скільки коштує побудувати нову АЕС і додайте ще до цього хоча б одну третину вартості компенсації Чорнобильської катастрофи!

Чим повинно займатися міністерство енергетики?

1.      Сьогодні основною задачею Міністерства енергетики має стати створення плану дій на наступні 30 років.

Не набір гучних лозунгів і заяв, а чітка заява, в якому році ми маємо погасити Запоріжську АЕС, Старобешівську тощо. Коли діючи ресурси вичерпають себе і стануть такими, які загрожують нам? Є одна річ, яка мусить нас лякати більше, ніж будь-яка війка. Це повторення Чорнобилю. Всі ж розуміють, що атомні станції невічні. Сьогодні влада має назвати дату, коли  вони виводяться з експлуатації. Нехай це буде через 30 років, 40… Але це повинний бути чіткий термін та знак для потенційних інвесторів. Я розумію, що це важко зробити так, як в такі станції свого часу хтось вклав кошти і йому не хочеться переривати грошовий потік. Проте, без цього кроку в української енергетики відсутнє майбутнє.

2.      Інвестувати державні кошти у відновлювану енергетику.

Останнім часом постійно відбуваються дискусію щодо дешевих китайських грошей – куди ж їх потратити. Якщо вже нашій державі кортить взяти цей кредит, то за нього можна встановити 2 МгВт вітряків. Чому лише приватний бізнес інвестує в альтернативну енергетику? Нехай держава сама платить собі гроші в межах Енергоринку. В суспільстві ще є одне популярне питання в даній сфері для обговорення – розбомблена ТЕЦ в Щасті. Що з нею робити? От скажіть, навіщо її відновлювати? Діючій владі, необхідно навпаки видихнути, що немає вже того вугілля. Необхідно провести тендер та поставити там 10 вітряків і назавжди забути про те вугілля, терористів і Щастя.

3.      Створити експертне середовище.

В нашій країні немає справжній екологів – лише псевдо екологи. Тобто екологічні шантажисти, які ніколи не підтримують зелену енергетику. , а тільки шукають як зняти з неї гроші. От наприклад, я побудував разом з італійцями новітню маленьку гідроелектростанцію на Західній Україні, вона в мене 27-а. В її технології використовуються новітні підходи: дамба здувається, коли йде паводок, тому неможливе затоплення через її присутність, там є сміттєприбиральні машини, які збирають сміття з річки. І скільки ви думаєте приїхало екологів подивитися на цю станцію? Нуль..  А скільки приходить, коли ви починаєте нове будівництво? Мільйон, які вимагають кошти, бо кажуть там що МГЕС вбивають риб, вітряки – птахів та ховрашків, асонячні станції -  землю займають.  Таких прикладів тисячі.

Що потрібно від держави?

Необхідно дати чіткий меседж та інвесторів і суспільства – Україна припиняє інвестувати в традиційну енергетику та сприятиме розвитку альтернативної енергетики. Якщо цього не буде зроблено, то досягнути 20% відновлюваної енергетики до 2030 року буде фантастикою. А , якщо ми не зможемо цього виконати, то порушимо ряд угод укладених з Європейським Союзом та цивілізованим світом. Більше того – залишимося країною третього світу, яку інші розвинуті держави просто використовують ...