Для створення мільйону нових робочих місць треба звільнити кількадесят VIP-осіб

В українському суспільстві точиться дискусія щодо справедливості встановлених цін та запроваджених владою тарифів.

Це дійсно вкрай важливе питання. Але, на мою думку, не забуваючи про ощадність, від влади слід категорично вимагати політики, яка зробить українців заможними та менш вразливими від кон’юнктури цін. Як то кажуть: заможним є не той, хто мало витрачає, а хто багато заробляє! Врешті-решт, дайте людині можливість достойного заробітку, а вона вже сама якось вирішить куди і як витрачати свої гроші – на їжу, на газові лічильники, або на відпочинок…

Тому дискусія щодо тарифів має перетворитися на обговорення стратегії українського розвитку і добробуту.

Що я думаю з цього приводу?

Економічна політика є найбільш проблемним сектором у діяльності нинішньої української влади. З того що обіцялося і чого давно вже вимагає суспільство - не зроблено взагалі нічого. Натомість, порожні балачки про створення нових робочих місць, стимулювання підприємництва, вдосконалення податкової системи і таке інше тривають вже понад два роки.

Якби нинішні очільники держави так само керували своїм власним бізнесом, як вони керують національною економікою – вони б давно вже збанкрутували. Тож, скоріше за все, вони є лише гарними учнями своїх попередників, які добре розуміли, що патологічно неадекватна і наскрізь корумпована влада може існувати лише у бідному суспільстві. Таким суспільством зручніше маніпулювати. Такі голоси легше «купувати» на усіляких виборах. За таких умов завжди достатньо контролювати держбюджет, періодично підвищуючи мізерні пенсії та зарплати бюджетників.

Політичні еліти, так би мовити, «другого ґатунку», мають шанси на успіх лише у державах «третього ґатунку» та й нічого іншого вони не здатні продукувати, за визначенням. Тож нинішні можновладці не здатні ані знизити рівень бідності та безробіття, ані запустити нові чинники економічного зростання. Проте, ті хто прийде замість них, матимуть усі можливості для створення від 700 тисяч до 1 млн. нових робочих місць впродовж наступних двох-трьох років.

Як це зробити?!...

Інвестиції у робочі місця. Основа національного добробуту – це не кількість українських мільйонерів і не ринкова вартість їхніх (доречі, як правило, зареєстрованих за кордоном) компаній, а масова трудова зайнятість всередині України! Бюджетні кошти слід спрямовувати не на усілякі там махінації із рефінансуванням комерційних банків та не на підтримку олігархічних монополій, а на прямі бюджетні інвестиції у національні проекти, кредитування підприємств, розвиток інфраструктури, реформування професійної освіти та перепідготовку працівників. 

Освіта і перепідготовка кадрів для економіки. Насамперед, великою проблемою для України є невідповідність освіти, що була отримана, до вимог спеціальності на реальному місці праці. Так, у Швеції за спеціальністю працюють 66 % осіб з вищою освітою, у США – 55 % працівників, в Україні - лише 30 %. Це означає, після одержання диплому про вищу освіту безробітними стають до 70% випускників. Отже ринок праці слід не лише прогнозувати, але й підтримувати через безперервне підвищення кваліфікації та перепідготовку трудового потенціалу. Без цього система освіти не буде працювати на економіку і замість якісного людського капіталу ми будемо мати «масове безробіття із високим рівнем загальної ерудиції».

Розвиток альтернативної енергетики. Держава традиційно є найбільшим роботодавцем, працевлаштовуючи адміністративний апарат державного сектору, військовослужбовців та правоохоронців, а також працівників установ та підприємств державного сектору. В період стагнації економіки держава єдина здатна створювати робочі місця через реалізацію проектів в будівництві, обороні чи енергетиці. Так, наприклад, з 2004 року в Німеччині створення нових робочих місць відбувається на ринку поновлюваних джерел енергії. Близько 64 тис. з 157 тис. створених робочих місць припадали на сектор вітряної енергетики, 57 тис. співробітників були зайняті в секторі виробництва біомаси для енергетичних цілей і 25 тис. працювали на ринку сонячної енергетики. Реалізація проектів  у цій сфері особливо важлива для сільської місцевості та підприємств середньої ланки. Поза всяким сумнівом, розвиток альтернативної енергетики, чи в якості державного проекту, чи на умовах державно-приватного партнерства  сприятиме створенню нових робочих місць та зниженню залежності країни від енергоносіїв. Загалом в одній Німеччині в сфері альтернативної енергетики створено 370 тис. нових робочих місць. За розрахунками експертів, в Україні очікувана кількість нових робочих місць від реалізації таких проектів може становити до 60 тисяч.

Розвиток транспортної інфраструктури. В Україні 97% доріг потребують ремонту. Я наполягаю на початку будівництва нової мережі сучасних українських автомагістралей, так як це робили і роблять США, Німеччина, Польща, Хорватія. Відповідні програми в Україні мають реалізовуватися на основі державно-приватного партнерства із залученням провідних світових інженерних компаній. Ефектом стане не тільки створення робочих місць але й зниження транспортних витрат, розвиток виробництва, міжрегіональної торгівлі, підприємництва в регіонах, в решті решт, зростання зайнятості в інших секторах економіки. За експертними прогнозами, у цій сфері може бути створено понад 100 тис. нових робочих місць.

Підвищення енергоефективності нерухомості. Такі програми успішно реалізовані в країнах ЄС, зокрема Німеччині. Оптимальним прикладом є Східна Німеччина, в якій значна частина багатоквартирного житла схожа на вітчизняні проекти радянських часів. Загальна кількість об'єктів реконструкції в Східній Німеччині - 2,18 млн. квартир. У Берліні 60% панельних будинків було модернізовано повністю, 25% частково. За оцінками експертів, впровадження програм термомодернізації ЖКГ дозволить Україні щорічно економити біля 2 млрд. дол. лише за рахунок зниження імпорту газу та створити майже 150 тис. робочих місць.  Витрати на програму компенсуються впродовж 6-7 років.

Переробка сміття та відходів. Остання трагедія на львівському сміттєзвалищі вчергове підкреслила проблему утилізації сміття в Україні. Ви тільки уявіть, що загальна площа лише зареєстрованих сміттєзвалищ в Україні становить 12 тисяч квадратних кілометрів, що дорівнює території Чорногорії або Кіпру. До того ж, щорічно з’являється 32 тисячі несанкціонованих звалищ, кількість відходів постійно зростає і вже перевищує 300 кг на рік на одну особу. Існує експертна думка, що якби в Україні переробляли хоча б 50% відходів, то лише додатковий прибуток від реалізації вторинної сировини міг скласти 3,3 млрд гривень.

Одна з найбільш ефективних політик в галузі переробки сміття, що здійснюється Королівством Швеція, передбачає обробку 99% сміття. Майже 50% сміття в Швеції спрямовується на переробку в енергоносії. Утилізація твердих побутових відходів забезпечує 20% тепла в цій країні.

Сектор утилізації сміття становить істотне джерело працевлаштування. Так, в США в сфері збирання та утилізації сміття працює майже 1,5 млн. осіб, функціонують 56 тисяч підприємств, чий річний обіг складає 240 млрд.дол.

Мова йдеться саме про сміттєпереробку, а не про сміттєспалювання, оскільки перший варіант дає в 15-20 раз більше робочих місць і є значно екологічнішим, ніж спалювання.  Для забезпечення потреб лише одного Києва необхідно будівництво 4 сміттєпереробних підприємств. Реалізація інвестиційних проектів у цій сфері може дати майже 200 тис. робочих місць. На думку експертів, подібні проекти в Україні можна було б реалізувати коштом приватних інвесторів, проте заважає недосконалість відповідної нормативної бази, корупція та потужна «сміттєва мафія».

Відновлення лісів. У ЄС близько 15 мільйонів осіб працює в сфері захисту біологічного різноманіття та із відновлення природних ресурсів. Лише у Німеччині, державна політика в сфері лісового господарства забезпечує існування близько 1,2 млн. робочих місць і щорічний обіг коштів в розмірі 170 млрд. євро.

Сфера вітчизняного лісового господарства є вкрай непрозорою та неефективною, тож лише самий перелік заходів щодо його реформування є окремою темою для розмови. Якщо стисло, то в Україні, в цій сфері можна створити майже 100 тис. нових робочих місць та залучити для цього кілька десятків мільйонів дол. міжнародної фінансової допомоги. Про «вартість» подолання корупції на ринку тіньового експорту деревини та про перспективи розвитку вітчизняної деревообробки, годі й казати…

Розвиток іригаційної системи. За останні десятиліття в Україні спостерігається фактичне зміщення меж природно-кліматичних зон на 100-150 км на північ. Тенденції змін клімату в найближчі 20 років, за деякими експертними оцінками, становлять реальну небезпеку фактичної втрати для інтенсивного землеробства не тільки зони степу, а й понад половини площ орних земель країни і майже двох третин площі сучасної зони лісостепу. Такі наслідки можуть призвести до втрати в господарському використанні від 15 до 21 млн га площ орних земель; недоотримання щорічно валового збору від 24 до 40 млн. т продовольчих культур, що є традиційною продукцією зони Степу. Для запобігання такому сценарію, необхідно вже зараз працювати над реалізацією нових іригаційних проектів у південних регіонах. Такі проекти, за експертними розрахунками, передбачають створення додатково біля 50 тис. нових робочих місць у 4 південних областях, без урахування зростання постійної та сезонної зайнятості безпосередньо у АПК.

Таких перспективних сфер та критично значущих нацпроектів можна запропонувати ще велику кількість. Але кому їх пропонувати та з ким обговорювати?!... Прикро, але працевлаштувати мільйони людей можна буде лише тоді, коли буде звільнено принаймні кількадесят VIP-осіб…