Як Україна воює за Великий шовковий шлях в обхід Росії?

Днями керівництво «Укрзалізниці» підписало Протокол щодо входження України до Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту.

 Цей маршрут є частиною Великого шовкового шляху з Китаю до Європи в обхід Росії, який об’єднує залізниці Казахстану, Азербайджану, Грузії, Туреччини, а тепер і України.

Проект було започатковано ще наприкінці минулого року, коли під час конференції в Стамбулі обговорювалися його можливості, а всередині січня 2016-го з Іллічівського порту вже відправився перший український контейнерний потяг до Китаю. Запуск маршруту співпав у часі з транзитною блокадою наших вантажоперевізників з боку Росії, що значно підвищило його актуальність. Однак відразу виникло чимало проблем: дві паромні переправи Чорним і Каспійським морем збільшували час доставки вантажу і підвищували вартість логістичних затрат, що в підсумку робило даний шлях менш рентабельним у порівнянні з транзитом територією РФ. Крім того, діставшись пункту призначення в Достику (на кордоні між Казахстаном і КНР), український потяг близько місяця простоював на станції, оскільки попиту на перевезення не було. Така ситуація виникла через зависокі тарифи на транзитні послуги, що, у свою чергу, стало наслідком відсутності конкуренції на ринку перевезень. Експерти в унісон заговорили про безперспективність нового маршруту в обхід Росії.

Відтепер же ситуація змінилася завдяки домовленостям між учасниками Транскаспійського маршруту (об’єднує "Залізниці Китаю", АТ "Казахстанські залізниці", ЗАТ "Азербайджанські залізниці", ЗАТ "Азербайджанське Каспійське морське пароплавство" і "Бакинський міжнародний морський торговий порт", "Грузинську залізниця" та «Укрзалізницю»). Зокрема, досягнуто домовленості про зниження комплексної ставки за перевезення з 5559 доларів до 3980 доларів за 40 футовий контейнер від Ізова (Волинська область) до кордону з КНР (Достик). Таким чином, нові тарифи для бізнесу значно підвищать привабливість вказаного маршруту і здатні не лише мінімізувати втрати від російської блокади, а й принести учасникам маршруту нові економічні вигоди. Цей приклад може стати гарною демонстрацією того, що Україна є невід’ємною і надійною ланкою перспективного азіатсько-європейського економічного співробітництва.