Чи покращилась ситуація в бізнесі?

Чи може середній українець заробляти гроші?

Після Майдану пройшло більше двох років. Багато людей жило надією на краще майбутнє. Кожен думав, що нарешті прийдуть хороші часи, коли можна буде займатись улюбленою справою і в нормальній обстановці заробляти гроші. Думали, що скоро будемо їздити у Європу без віз. Вірили, що вже близько до Європи і невистачає лише одного кроку.

Пройшло більше двох років і можемо робити певні висновки. Чи змінились умови життя людей? Можливо ми бачимо, що відкриваються підприємства і нові фабрики. Люди забезпечені соціальними гарантіями? Мабуть, що змін в кращу сторону мало... Нам обіцяли нові робочі місця ще "за царя гороха". Їх немає до сьогодні.  Так, на Донбасі пройшла страшна війна, яка забрала багато людських життів. Багато коштів витрачено на військову техніку та забеспечення функціонування воєних частин. Теперішній владі важко. Але де ж зміни?

Зрозуміло, що за декілька місяців не можливо зробити фатальний переворот в свідомості людей та економіці країни. Наші лідери стараються викручуватись по-різному, щоб втримати країну на "плаву". Але таке викручування нагадує не закономірний розвиток, а намагання не втрати, що залишилось. Хто мішає? Можливо немає у наших політиків згоди?

Боляче дивитись, що велика кількість українців виїзджає за границю. Їдуть аби заробити гроші на прожиття. Про нормальні робочі місця в Україні вже давно забули. Молоді люди, яким варто було б влаштовувати власне життя тут на рідній землі, змушені шукати кращих "хлібів" в Польщі і тій же самій Росії, яку ми називаємо агресором. Хоча росіяни такіж самі люди, як і українці. Скоріше проблема в "Кримлі".

Завжди хочеться вірти в світле і добре. Кожен українець і далі живе надією, що прийдуть хороші часи. Можливо ми скоро побачимо, як розвивається сільське господарство, утворюються нові підприємства. А в соціумі зменшується бідність і відновлюється клас "середніх людей". Така українська натура - мрійлива, добра і наївна.