Законодавчі ініціативи ... ГКУ: бути чи не бути

Мінюст ініціює скасування ГКУ

21.01.2016 р. в Укрінформі відбулася  прес-конференція «Скасування Господарського кодексу: думка регуляторів та бізнес-асоціацій» (організатор – Міністерство юстиції).

Основні тези:

ГКУ – це «рудимент» радянської епохи.

Не Господарський кодекс, а комерційний (підприємницький).

Іноземні інвестори не розуміють ГКУ.

Підтримці  використовують ГКУ для зловживань, під час судового розгляду.

По-перше, є принципові претензії до назви заходу. Чому не враховується позиція наукової спільноти? Я не говорю тільки про вчених-господарників, відсутня позиція вчених-цивілістів, які у більшості виступають за скасування ГКУ. Цивілісти мають свої аргументи, на мою думку, досить дискусійні. Але представники влади повинні вислухати 2 позиції, як цивілістів та господарників. Наші реалії – думка вчених «державі» зовсім  не цікава.

«думка регулятора» … серед спікерів органи влади представляє тільки Міністерство  юстиції. Чи є міністерство юстиції єдиним регулятором відповідних правовідносин? Хм, мені здається, що ні. Досить цікавою було б почуту думку Мінекономіки, державних комісій та ін..

Цікавим було би почути думку суддів-господарників.

По друге, чи є принципова роль, яку назву має кодекс? Досить сумнівно.

Спікери наводять, як додатковий аргумент для скасування – чисельні зміни до ГКУ. У нас в країні  в кожний законодавчий акт вносяться десятки змін та доповнень. Про що це свідчить – про низький рівень підготовки акту, а також, що суспільні відносини не стоять на місці.

Останнім часом, мене дивує позиція Уряду, ми постійно шукаємо, як зробити добре для іноземця, чи то інвестор, чи то просто громадянин. Коли вже український уряд зрозуміє, що його роботодавцем є український народ. І в першу чергу урядовців повинно цікавити становище українців, в тому числі українського інвестора, вітчизняного підприємця.

А дискусія, що у судах ГКУ використовують для вчинення махінацій, не витримує критики. Мабуть, є питання до цих суддів. Необхідно навести лад у суддівському корпусі з початку, а коли судді творять «чудеса», питання не у Господарському кодексі, а у фаховості та доброчесності судді. Наприклад, випадок із практики… у 2013 був розгляд справи у суді, прийнято відповідно до законодавства остаточне рішення «Вищим судом з розгляду цивільних справ», а вже в 2015 році районний суд м. Києва «плює» на ЦПК, остаточне рішення щодо предмету спору і розглядає абсолютно тотожній спір (предмет, сторони, аргументи). Питання в законодавстві чи аморальності судді?

Також слід підкреслити, що скасування ГКУ спричинить прогалини у законодавстві, потребуватиме внесення змін до чисельних законодавчих актів.

Мабуть, потрібним є аналіз та подальше вдосконалення положень Господарських кодексу.

Але цим процесам повинна передувати дискусія, фахова дискусія ….