Україні потрібно розвивати внутрішнє виробництво

На сьогодні, незважаючи на нарощення обсягів експорту сільгосппродукції, через падіння цін на сировину на міжнародних ринках, обсяги валютної виручки в Україну зменшуються.

За 9 місяців цього року Україна експортувала товарів на суму $ 26 млрд (падіння в порівнянні з минулим роком – 33,4 %); імпортувала – на $ 28 млрд (падіння – 36 %). Якщо розібрати структуру експорту, то майже 39 % від експорту становлять саме продовольчі товари та сировина для їх виробництва. Сума, на яку експортовано таких товарів за період січня–вересня, становила $ 10 млрд. Поряд з цим, за 9 місяців минулого року ця частка становила 30,7 %, тобто у відсотковому співвідношенні була меншою, але в абсолютних цифрах становила більше – $ 12, 036 млрд.

Україні вже зараз потрібно шукати шляхи для вирівняння платіжного балансу. Ситуацію підігріває й те, що в наступному році вона, ймовірно, втратить ринок збуту товарів на території Росії, адже східний сусід вже заявив про введення ембарго на українські товари. Це означає, що нам доведеться знаходити адекватний ринок із продажу товарів на суму орієнтовно в $ 10 млрд.

При цьому, за його словами, потрібно враховувати, що експортовані в Росію товари не вдасться з легкістю переорієнтувати, бо вони, як правило, неконкурентоздатні на західних ринках. До того ж, хоча прем’єр-міністр і заявив про аналогічний крок України у відповідь на російське ембарго, нам не вдасться відмовитися як мінімум від енергетичного імпорту з Росії, який у загальній структурі становить 60%. Отже, тиск на платіжний баланс ще більше посилиться, і Нацбанку доведеться шукати додаткові джерела валютних інвестицій в Україну.

В умовах тенденції до зменшення вартості сировини сільськогосподарського походження на міжнародних ринках ця сфера не зможе бути адекватним компенсатором для платіжного балансу. Уповати лише на міжнародну допомогу, яка на деякий час дозволить взяти паузу в погашенні запозичень, Україна теж увесь час не зможе. Ціни на сировинний сегмент, де Україна непогано спеціалізується, стрімко падають, а тому пріоритет державної політики повинен бути зосереджений на експорті товарів саме кінцевих продуктів. Це завжди виграшний варіант, бо такі товари мають значну додану вартість, – у їх ціну вже включено витрати на оплату праці при переробці, витрати на енергоносії підприємств-виробників, додаткову вартість від інших компонентів виробництва.

В іншому випадку картина виглядатиме так: сировину для виробництва Україна експортує, ця продукція є конкурентоздатною в тому числі за рахунок низької вартості робочої сили на території нашої країни, а ось готовий продукт, який доведено до готового результату за кордоном, де витрати на його виробництво значно більші, ніж в Україні (за рахунок як загальної вартості всіх компонентів, так і вищих у порівнянні з вітчизняними складовими вартості праці), імпортує.

Для того щоб цього не допустити, потрібно ставити в пріоритет розвиток підприємництва, його концентрацію на території України.

З огляду на це однією з умов приватизації державних підприємств аграрного спрямовання має бути зобов’язання інвестора протягом певного періоду при збереженні цільового призначення об’єкта приватизації інвестувати кошти саме у внутрішнє виробництво. Незважаючи на те, що це займе більше часу, така вимога дозволить живити, а не виснажувати природні ресурси зокрема та економіку України в цілому.

Можливість замкнути цикл від виробництва сировини до кінцевого продукту на території України з подальшим його експортом, підвищить експортний потенціал України, що, безумовно, якісно вплине на платіжний баланс.

У світлі аналізу товарообігу стає очевидною й відповідь на питання «чому протягом останніх декількох тижнів національна грошова одиниця демонструє негативну динаміку відносно більш стійких валют?». Якщо енергетичний імпорт не мав впливу та не здійснював значного тиску на платіжний баланс протягом літа, а за рахунок надходження експортної виручки від реалізації продукції сільськогосподарського призначення навіть утворювався умовний надлишок валюти, який викуповувався Національним банком, сьогодні картина змінилася з точністю до навпаки.

Додається й той фактор, що питання з міжнародною фінансовою допомогою, яку спрямовують як для наповнення міжнародних резервів, так і для підтримки видатків державного бюджету, на сьогодні зависло в повітрі в очікуванні голосування ВРУ за податкову реформу та бюджет на 2016 рік. Тому на сьогодні імпортери в Україні відчувають реальний дефіцит валюти на офіційному міжбанківському ринку, що відображається як на офіційному, так і на готівковому курсі гривні.