Кожен українець має право на 5 земельних ділянок.
Кожен українець має право на 5 земельних ділянок.
Земля – це гроші, які щодня йдуть повз наші кишені у кишені чиновників
Дослідження, яке ми () провели по всій Україні показало сумну картину. Опитали 5134 людини в містах 20 областей України.
Виявляється:
97,8% громадян України не знають про те, що мають право отримати 5 земельних ділянок від держави.
78,4% навіть не писали ні разу заяви на отримання бодай однієї ділянки
93,2% не вірять в можливість отримання хоча б однієї ділянки
1,3% готові спробувати отримати одну чи більше ділянок.
Скептик – зброя системи
За всі роки своєї діяльності дійшов до декількох беззаперечних висновків.
Якщо хотіти і добиватись всього відразу, то, як правило, нічого не виходить. Оскільки немає чітких та конкретних вимог, цілей, плану дій. Всі дії розпиляються та, в результаті, погано виходить на всіх напрямках.
Скептики є руйнівниками всіх прогресивних та продуктивних ідей, але вони стимулюють до більш активних дій оптимістів-мрійників. Головне завдання останніх щодня зменшувати кількість перших. Всі чудово розуміють, що нічого не роблячи чи навіть не спробувавши щось зробити, не буде ніколи ніякого результату. Але це не заважає скептикам масово кидати камінь в тих, хто рухається вперед. Самий простий спосіб – сказати, що нічого не вийде, «розвод», «лохотрон» і т.д. Але всі, хто кричить це, самі ніколи не поворушили бодай пальцем, щоб змінити ситуацію. Тому каста скептиків майже ненавидить тих, хто робить. Це ніби як дві раси з різних ворогуючих планет. Та все ж, вони допомагають не збитись з правильного шляху. Серед тої купи сміття, яке вони викидають в інформаційний простір, є зерна раціонального бачення. Тому без них ніяк.
Чим більше ти борешся з системою, тим більша її протидія. Це власне аксіома. І ось тут система часто вдало використовує скептиків, для боротьби з білими воронами.
Єдиний спосіб подолати опір системи – це організований рух великої кількості громадян. Обов’язкова умова – наявність конкретної цілі, бажано однієї, інакше відбудеться розпилення. Також потрібна наявність спеціалістів, які забезпечать цей організований рух технологічно. Це є основою втілюваного мною у життя принципу дії критичної маси.
Так про що мовчить влада!
Моє переконання, що для вирішення питання виділення земельних ділянок в рамках реалізації права на землю потрібно небагато. Бодай по одній ділянці для кожної сім’ї. Реалізацію цього забезпечить організований рух від 100 до 500 тисяч громадян. Чим більше, тим звичайно краще. В Україні приблизно 10 млн. сімей, з них сільські мешканці становлять 50%. Сільські сім’ї на 60% забезпечені землею, принаймні в достатній кількості. Це 3 млн. сімей. З міського населення забезпечено землею 5% жителів. Тобто, залишається трохи менше 7 млн. сімей. Припустімо, що цей організований рух добивається свого і ці 7 млн. сімей отримують 1,25 га землі різного цільового призначення (1 га з 2 га законних для ведення особистого селянського господарства, щоб вирощувати собі продукти харчування чи навіть будувати там своє родове гніздо та до 25 соток для індивідуальної житлової забудови). Вийде в середньому 1,2 га на кожну сім’ю, точніше на когось одного з членів сім’ї, оскільки право на землю у нас індивідуальне. Державі потрібно виділити 8,5 млн. га, щоб задовольнити потребу у власній землі кожної української сім’ї.
Чи є ця земля?
Так, звісно, і ця статистика хоча й відрізняється в різних джерелах, але в середньому стабільна цифра - 42 млн. га вільної землі в Україні.
Ну невже не можна виділити 20% від вільних ресурсів і вирішити цілий клубок нагальних проблем кожного з нас. Хтось продасть свою землю і закриє кредити чи купить житло, хтось побудує свій невеличкий будинок і буде вирощувати все необхідне для себе та своїх дітей.
Нічого складного. Головне, щоб це питання не обростало іншими цілями, бо інакше, суть загубиться і заговориться.
Ми ще не усвідомлюємо, наскільки ми сильні, коли нас багато і ми організовані
Головна проблема всіх масових повстань нашого народу, на моє переконання, це боротьба за все хороше. Така загальна ціль не могла мати свого позитивного вирішення. Потрібно було ставити одну, максимум дві цілі для виконання у короткий строк. І це було б екзаменом для тих, кого народ привів до влади.
Щоб виділити цю землю, маючи армію чиновників і чітку політичну волю, необхідно максимум 8-9 місяців. Ну нехай рік. Саме той рік, який влада мала би для того, щоб довести, на своєму місці вона чи ні. Виділення землі має свою чітку процедуру, тому вже через декілька місяців було б видно, що з себе являють нові керманичі.
Землю не потрібно будувати, вона вже є, виділення землі не шкодить економіці, а навпаки, розвиває її. Ось така проста істина і проста ціль.
Що робити, щоб стати власником землі?
Я та команда , регулярно отримуємо порцію критики у свій бік. Причина цьому проста – ми працюємо і добиваємось свого. Тому є білими неспокійними воронами на тлі тихого болота байдужості, зневіри та скептицизму наших громадян.
Задумайтесь над своїм майбутнім, влаштовує воно вас? Якщо ні, то рухайтесь вперед та добивайтесь свого законного права бодай на отримання землі.
Наші керманичі, незалежно від змін у верхніх ешелонах, регулярно намагаються скасувати право на землю. Наступна дата, яка гуляє в кулуарах та готується – це середина 2017 року. Далі тільки аукціони і земля тільки за немалі гроші. Безкоштовна земля відійде в історію.
Зламайте у собі скептика. Підніміть п’яту точку та почніть поважати себе.
Хочете добиватись самостійно – ми дамо вам безкоштовно документи для цього.
Хочете заробити на своїй землі гроші, щоб цим займалися ми під ключ і взяли всі витрати на себе – ласкаво просимо у нашу програму Хочете отримати землю, обрати населений пункт, який вам до вподоби і щоб це під ключ зробили наші юристи – замовляйте повний супровід.
Кожен з варіантів створює той організований рух, який зламає опір системи. Потрібно просто зробити перший крок.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.