Що стримує прийняття бюджету на наступний рік?

Схоже, Верховній Раді та Кабміну доведеться просити новий бюджет у діда мороза, оскільки процес розробки відповідного законопроекту, швидше за все, затягнеться до Нового ріку.

Схоже, Верховній Раді та Кабміну доведеться просити новий бюджет у діда мороза, оскільки процес розробки відповідного законопроекту, швидше за все, затягнеться до Нового ріку. Але навіть схвалення головного кошторису країни не означає закінчення бюджетного процесу, і нові суттєві поправки протягом усього наступного року практично неминучі. Звичайно, таким чином парламент і уряд порушують усі можливі норми законодавства, однак складність ситуації не залишає іншого виходу. Справа в тому, що ми ніяк не можемо визначитися, яким шляхом треба рятувати українську економіку, тому підігнати бюджет під неіснуючу стратегію вкрай складно.

Так чи інакше, бюджетний закон на наступний рік буде свого роду експериментальним. Причина полягає в тому, що його формування має супроводжуватися розумінням балансу дохідної та видаткової частин. Але, оскільки у нас немає нового податкового кодексу, то розрахувати доходи неможливо, а значить, і розподілити видаткову складову теж не вийде. Отже, каменем спіткання стала податкова реформа, яка повинна вичерпати проблему. Однак з цього приводу у парламенту і уряду є свої, діаметрально протилежні міркування.

Урядовий проект реформи розрахований на поступовість і не передбачає жодних радикальних змін, зокрема різкого зниження податкових ставок, але дає можливість збалансувати бюджет і зберегти його дефіцит на рівні 60 млрд гривень. Водночас парламентський законопроект Ніни Южаніної покликаний істотно знизити оподаткування, при цьому збільшивши дефіцит держбюджету до 200 млрд. І це головна дилема бюджетних пертурбацій.

По суті, мова йде про фундаментальні питання виживання економіки країни. З одного боку, утримувати дефіцит  на рівні 3,7% ВВП від нас вимагає МВФ та інші кредитори. В умовах відсутності внутрішніх джерел стимулювання економічного розвитку ми змушені вдаватися до зовнішніх кредитних інструментів, що змушує нас виконувати такі вимоги. Але, з іншого боку, якщо не знизити податкові ставки істотним чином, до чого знову ж таки закликає МВФ, з'являється великий ризик тінізації бізнесу. Тому ми змушені балансувати на межі виконання кредитних зобов’язань і пошуку імпульсів для реанімації вітчизняного бізнесу.