Медова Україна

Необхідно поглиблювати переробку сировини на території України, полегшувати роботу ведення бізнесу, також потрібні формування та розробка бренду українського продукту та шляхи його популяризації.

Серед сільськогосподарської продукції  на американському ринку перше місце займає продукція нашого українського меду. Але якщо запитати простого американця, який мед він кладе собі в мюслі вранці, він не відповість. І наша задача полягає в тому, щоб кожен американець вранці, коли відкриває маленький пакетик з медом розумів, що цей мед з України. Більше того, він вже мав уявлення про нашу країну, її розташування та особливості.

Якщо повернутися до історії, то тисячу років назад законодавство взаємин між людьми, як не дивно, будувалася на медовому авторитеті. Тобто за знищення бортів(вуликів) призначалася смертна кара, за вбивство людини розглядалося питання помилування чи зміни системи покарання, а от за знищення бджолиної сім'ї взагалі ніхто не розглядав будь-який альтернативний варіант. Свого часу українська держава забезпечувала всю Візантійську державу, Європу, Індію, та навіть Америку справжнім першосортним медом. До кінця 19 століття для того, щоб отримати мед, треба було вбити всю родину бджіл. З пропозицією Прокоповича, коли виник варіант отримання меду без трагічних наслідків для сім'ї, українські представники звичаєвого виробництва перевели мед розряд промислового виробництва. І як завжди, з тією ж Конституцією Пилипа Орлика, чи з тим положенням Євгена Коновальця в гвардіях і оборонних підрозділах, ми не користуємося тим, що ми винайшли, а наші ідеї до уваги взяли корейці, європейці чи інші, більш оперативні країни.

Нещодавно ми приїхали з Кореї, де проходив черговий мировий конгрес бджолярів(2013 року він був в Україні) і ми мали змогу подивитися на нові винаходи в цій сфері, оновлені технології та ще небачені види продукту виготовленого з меду. Там знаходяться фабрики, які готують ще й додаткові продукти: різноманітні чаї, порошкові вироби і не використовують мед, як сировину загалом. Одне з того, що нас там здивувало, то вивіз сировини за територію Кореї найбільша корупційна модель у країні. Тобто для того, щоб отримати подібний дозвіл, люди жертвують ледве не власним життям.

Українські реалії не представляють нам дійсних переробок, тобто звісно є невеликі, середнього класу підприємства, які скуповують, намагаються просувати на внутрішньому ринку, але основна маса йде у якості сировини для інших галузей(кондитерські вироби, напої і т. д.). Дуже важливо для України зробити базові виробництва збору і переробки сировини. Ми хочемо побачити розфасований українськими підприємствами мед, як у себе на ринку, так і на ринку Європи. Інтелект у наших підприємців присутній, думка творча та інженерна є, але дуже важливо створити протекцію. Тобто будь-яка стимуляція і мотивація до максимальної переробки сировини. Для цього треба створювати умови, шукати можливості, регуляторно оформлювати документацію для бджолярів, що зарадить незаконній конкуренції підприємств.

Ми чекаємо від держави протекції, нас потрібно захищати на чужих ринках. Держава має обрати політичних хід, дію чи виклик світу про те, що вони захищають українських виробників в аграрній сфері. Досвід з'являється на змаганнях, тому рекомендую підприємцям та виробникам відвідувати якомога більше комунікаційних точок. Чи то виставка, форум, круглий стіл  там все одно набувається досвід і розуміння процесів у яких живе глобальний світ.