В попередній статті «Під гаслами» був наданий детальний аналіз стану справ в Україні із заготівлею, постачанням на внутрішній ринок і експортом брухту чорних металів. В цьому аналізі з цифрами, економічними розрахунками, посиланнями на авторитетних в металургії фахівців і експертів було показано, що Україна спроможна і навіть зобов’язана експортувати щорічно не менше 2,0 млн. т. металобрухту. В перспективі обсяг експорту брухту чорних металів може збільшитися до ~4,0 млн. т. Це вкрай корисно для економіки держави бо збільшення експорту цієї продукції може довести надходження валюти в країну до ~$1 млрд., збільшити прямі поступлення валюти в бюджет до ~40 млн. Євро за рахунок експортного мита. Все це однозначно зміцнить економіку і стабілізує курс гривні. Відомо, що кожна країна намагається збільшити свій експорт.
Названі рекомендації були детально обґрунтовані даними щодо виробництва сталі в Україні, постачання брухту металургам і на експорт за останні 20 років. Результати роботи металургійної галузі за січень-червень 2015 року підтвердили зроблені в статті «Під гаслами …» висновки. Так, згідно зі звітними даними об’єднання «Металургпром» в першому півріччі 2015 року було виплавлено 11,254 млн. т. сталі, на що було витрачено 1,419 млн. т. привізного брухту чорних металів. Ці цифри ще раз підтверджують той факт, що в масштабах країни для виробництва запланованого обсягу сталі металургам потрібно ~12% привізного металобрухту.
За уточненими прогнозними розрахунками, виконаними Металургпромом, в 2015 році буде виплавлено 22,5-23,0 млн. т. сталі. Для цього українським виробникам потрібно не більше 2,70-2,76 млн. т. привізного брухту чорних металів. В попередні роки в Україні щорічно заготовляли 5,0-5,5 млн. т. брухту чорних металів. Приблизно такий же обсяг заготівлі металобрухту очікується і в цьому році. Наведені цифри свідчать, що обсяг експорту брухту чорних металів в 2015 році може бути збільшений від запланованих раніше 1,25 млн. т. до 2,0 млн. т. Нагадаємо, що у 1999-2000 роках Україна експортувала щорічно по приблизно 5,0 млн. т. брухту чорних металів і при цьому повністю забезпечувала цією сировиною власну металургію, яка виплавляла сталі в півтори рази більше, ніж у поточному році.
В 2016 році і подальших роках експорт металобрухту може бути збільшено. Перш за все це обумовлено тим, що на всіх металургійних комбінатах крім «Запоріжсталі» виведені із експлуатації мартенівські печі основні споживачі металобрухту, а значить потреба металургів в цій сировині зменшиться. По-друге, 90% сталі в Україні виробляється на комбінатах з повним металургійним циклом, для яких основною сировиною є залізна руда, а ціна залізної руди нині на світових ринках дешева, яке ніколи раніше. В такій ситуації металургам вигідно зменшувати використання у виробництві сталі більш коштовного, ніж руда, металобрухту. В-третіх, на найближчу і навіть середньострокову перспективу в Україні не планується створення нових електросталеплавильних потужностей, сировиною для яких є виключно металобрухт. В-четвертих, у зв’язку з сумними подіями на Донбасі ресурс заготівлі металобрухту по зрозумілим причинам збільшився.
Таким чином, можливість і доцільність збільшення обсягів експорту брухту чорних металів не викликає жодних сумнівів. Але подібний розвиток подій не влаштовує певні олігархічні клани, котрі за допомогою уряду Януковича на протязі останніх років цілеспрямовано зменшували експорт брухту чорних металів (у 2013 році до 254 тис. т.). Таке робилось для отримання надприбутків завдяки примушення брухтозаготівельників продавати металургам брухт чорних металів за цінами на 25-30% дешевшими, ніж на світових ринках, та ще й з відстрочкою платежів. Вказане пограбування брухтозаготівельних підприємств відбувалось під гаслами ніби-то підтримки металургійної промисловості України. Наслідком такої політики було зубожіння і часткове знищення брухтозаготівельної підгалузі, оскільки без експорту ця підгалузь існувати не взмозі. Внаслідок умисного зменшення експорту економіці України були нанесені збитки в особливо великих розмірах. Не має сумніву, що рано чи пізно цим питанням займеться Генеральна прокуратура України. Ті хто чинив цей «беспредел», а зараз намагаються його відродити, отримають по заслугам.
Для реалізації планів по збереженню корупційної схеми блокування експорту брухту чорних металів і запобіганню дерегуляції зазначеної сфери бізнесу, яку має намір провести Міністерство економічного розвитку і торгівлі (Мінекономрозвитку), олігархічні металургійні клани запровадили безпрецедентну по масштабам компанію в ЗМІ тиску на Уряд і Верховну Раду України. Майже щоденно в інформаційному просторі України з’являються публікації, в яких волається про необхідність негайно підтримати металургію України, а фактично забезпечити подальше збагачення так званих меценатів і філантропів від металургії шляхом заборони експорту металобрухту. Подібні сюжети наповнюються публікаціями листів Федерації металургів України (ФМУ) на адресу Мінекономрозвитку або безпосередньо на ім’я Прем’єр-Міністра України А.П. Яценюка. Підписантом цих листів найчастіше є С.Л. Бєлєнький, в минулому заступник Міністра промислової політики в уряді Азарова-Януковича. А ще раніше С.Л. Бєлєнький працював на Центральному і Північному гірничо-збагачувальних комбінатах, що входять до імперії Р.Л. Ахметова. Нині С.Л. Бєлєнький періодично відвідує у Відні пана Фірташа, мабуть, для отримання певних інструкцій від патрона по лінії ФМУ. Але не в цьому справа.
Хай би підписував пан Бєлєнький листи в різні інстанції, якщо б в цих листах викладалась правда, а не нахабна дезінформація. Попросту кажучи, вибачайте, відверта безсоромна брехня. Для підтвердження сказаного назвемо декілька фактів брехні в епістолярному жанрі названого продовжувача політики Азарова-Януковича, націленої на торпедування позитивних зрушень в економіці України.
Так, Українська асоціація експортерів металобрухту (УАЕМ) листом від 20.05.2015 №129-УАЕМ повідомила Міністра А. Абромавічуса, що ніякої «недопоставки» металургам металобрухту, про яку постійно наголошує ФМУ, в Україні не існує. Згідно зі статею 265 ГК України недопоставка – це порушення обсягів постачання покупцю у встановлений строк кількості товарів, яка передбачена підписаними продавцем і покупцем договором. В Україні є тільки приклади несвоєчасної та не в повному обсязі оплати металургійними підприємствами поставленого їм металобрухту. Але ФМУ безпідставно і бездоказово стверджує про наявність ніби-то дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку. Це абсурдне ствердження. Дефіцит – це коли потреби ринку не забезпечуються по причині відсутності продукції в державі. У нас все навпаки. Як показано вище, Україна затоварена металобрухтом. А тому спроможна не тільки забезпечити внутрішній ринок цією продукцією, а навіть суттєво наростити її експорт. Неспростовним підтвердженням відсутності дефіциту металобрухту в Україні є факт скорочення його імпорту в січні-липні 2015 р. до зовсім незначущого обсягу 1,773 тис. т.
Заяви ФМУ, що в разі якщо б проекспортований в першому півріччі 2015 року металобрухт в обсязі 733 тис. т. надійшов на українські металургійні комбінати, то останні виплавили б додатково близько 2, 0 млн. т. сталі, а її реалізація на зовнішніх ринках надала б державі приблизно $800 млн. валютних надходжень, є безпардонною брехнею. Це фантазія на тему Нью-Васюки. Україна не має вільних електросталеплавильних потужностей, спроможних збільшити виробництво сталі на 2 млн. т. в рік. Крім того, продаж 2,0 млн. т. металопродукції за $800 млн. є збитковою фінансовою операцією, оскільки вартість металобрухту на зовнішніх ринках близька до ~$300 за 1 тонну, а вартість електропереплавки 1 тонни брухту в металопродукцію складає ~$190-200.
В листі на ім’я А.П. Яценюка (вих. №4653 від 04.08.2015) ФМУ підкреслює, що в таких країнах як Таіланд, В’єтнам, Іран та деяких інших встановлено високе мито на експортний металобрухт з метою стримування його експорту. В Україні також діє мито в розмірі 10 Євро за одну тонну проекспортованого брухту чорних металів. При цьому ФМУ замовчує, що в країнах Європейського Союзу, США та більшості інших розвинутих держав експорт та імпорт брухту чорних металів здійснюється без будь-яких обмежень і мита.
Для створення ефекту загострення ситуації ФМУ наголошує, що в гірничо-металургійному комплексі (ГМК) України працює майже 500 тис. чоловік і що їх робочі місця ніби-то залежать від обсягів експорту брухту чорних металів. Це відверте пересмикування фактів. В реальному житті ніякого відношення до роботи електросталеплавильних підприємств, які переробляють металобрухт, не мають гірничо-збагачувальні комбінати, коксохімічні та інші підприємства, які формально зараховуються до ГМК. А в електросталеплавильному виробництві України працює усього приблизно 1,5 тис. чоловік. Для порівняння зазначимо, що в брухтозаготівельній підгалузі задіяно більше 20 тис. працюючих.
Деякі газети, схоже на замовлення, вдаються, навіть, до публікації у вигляді припущення вигаданої інформації. Так, в статті «Пограничники пресекли контрабандную поставку 69 тысяч тонн металлолома в оккупированный Крым» (газета «Факты», 5 августа 2015, стр. 7) з посиланням на прикордонників повідомляється про припинення пропуску 14 вагонів з брухтом чорних металів вагою 772 тонни. Доля цих, навіть 14 вагонів металобрухту, ще невідома. Але автор названої статті нагнітає ситуацію, наголошуючи вже о 69 тисячах тонн, які буцімто викрадені в держави, а це більше 1000 вагонів брухту. Подібного не може бути в принципі, бо такий вантаж дорівнює приблизно обсягу експорту металобрухту усіма брухтозаготівельними підприємствами України за місяць і викрасти такий обсяг брухту неможливо.
Очевидно, що названа публікація є черговою «уткой». Але певний вплив на свідомість читачів газети такі вигадані «утки»здійснюють. Названа стаття, до речі, ставить ряд суттєвих питань. А саме: чому підприємці вдаються до контрабанди? У відповідь напрошується висновок: ніхто не намагався би займатися контрабандою брухту, якщо б його експорт був вільним, не обмежувався. Тоді зникли б кримінальні оборудки, а держава б отримувала додаткові прибутки від експорту брухту.
Наведені вище аргументи викладені у відкритому листі на адресу Голови Верховної Ради України В.Б. Гройсмана та Прем’єр-Міністра України А.П. Яценюка, опублікованому в газеті «Дзеркало тижня» (ZN.UA) №26 від 18 липня 2015 на стор. 8. У зазначеному відкритому листі три асоціації, які об’єднують підприємства і організації, що займаються заготівлею, постачанням на внутрішній ринок та експортом брухту чорних металів, детально проаналізували внесений у Верховну Раду законопроект 2031а, в якому завуальовано реалізується схема кардинального зменшення, а в реальності, повне блокування експорту металобрухту. Така собі дерегуляція сфери бізнесу по-українськи. Автори цього законопроекту «обґрунтовують» запропоновані революційні заходи (продаж на аукціонах квот на експорт металобрухту та інш.) стимулюванням переробки цієї сировини на українських підприємствах і отримання продукції з доданою вартістю. В плані піару така теза виглядає досить переконливо. Але при конкретному її розгляді в остатку залишаються тільки піар і збитки для держави.
В принципі українська сировина (залізна руда, металобрухт, деревина - кругляк та інша) повинна перероблятися в Україні і експортуватися у вигляді продукції з доданою вартістю. Це всім зрозуміло. Але існують виключення із загально відомих правил. Металургія ніяк не може порівнюватись з переробкою, наприклад, деревини-кругляка. Організація лісопилки для переробки деревини-кругляка на місці її заготівлі коштує до ~$5 тис. і може бути здійснена за декілька тижнів. Для будівництва невеликої меблевої фабрики потрібно ~$50-100 тис. А на будівництво електросталеплавильного заводу потужністю ~1 млн. т. металопродукції в рік, сировиною для якого буде брухт чорних металів, необхідно від $500 млн. до $1 млрд. Проектування та будівництво такого об’єкту потребує 3-5 років. Інвестори з намірами побудувати в Україні такий електросталеплавильний завод, на жаль, не проглядаються. І тому висновки, що зроблені на підставі аналізу ситуації в деревообробній галузі, для металургійної промисловості України зовсім не підходить. Не має можливостей в Україні збільшити виробництво металопродукції з високою доданою вартістю завдяки зменшенню експорту металобрухту. Це однозначно!
Вище вже сказано, сталеплавильні потужності України не мають можливості переплавити брухту чорних металів більше ніж названі обсяги і наростити потужності нереально. В той же час, запропонованою в законопроекті 2031а формулою передбачено, що квота на обсяг експорту брухту чорних металів не повинна перевищувати 20% від розміру внутрішніх продажів його металургійним компаніям. Таким чином, максимально можливий розмір квоти на експорт металобрухту в рік дорівнює ~600 тис. т. В реальному житті, розрахований по запропонованій формулі розмір квоти, буде в 1,5-2,0 рази меншим або зовсім дорівнювати нулю. І це при заготівлі брухту чорних металів в останні роки ~5,0-5,5 млн. т., щорічно. Нонсенс. Абсурд. Намагання здійснювати надмірне державне регулювання обсягів експортних квот за допомогою сумнівних формул є основою корупції. Про це говориться у відкритому листі В.Б. Гройсману та А.П. Яценюку.
І про ще один аргумент у прихильників заборони експорту брухту чорних металів. Вони лякають суспільство, що в разі дерегуляції сфери експорту цієї сировини, на металобрухт поріжуть всі заводи та фабрики і брухт вивезуть за кордон. Ці «страшилки» також не мають під собою будь-якого підґрунтя. Ніхто ніколи не буде різати на металобрухт ефективно діючі підприємства. Це зрозуміло будь-кому. Хіба є загроза, що на металобрухт поріжуть, наприклад, Миколаївський глиноземний завод, Одеський припортовий або фабрику Roshen, навіть, якщо експорт брухту зовсім не буде обмежуватись? Очевидно, що ні. Ріжуть на брухт підприємства, які вже зупинились і внаслідок застарілих обладнання і технологій неконкурентні на ринках і вже ніколи не запрацюють. І цей процес не залежить від того, куди направляють металобрухт – на українські метзаводи, чи на експорт. А збільшення або зменшення кримінальних злочинів, пов’язаних з незаконною заготівлею металобрухту, обумовлено станом економіки держави, безробіттям та іншими відомими всім чинниками. До речі кримінальна відповідальність за викрадення металобрухту з об’єктів промисловості, комунальних структур та інш. в законодавстві України суттєво посилена.
Українців, безумовно, цікавить, як до аналогічних питань відносяться органи державної влади, а також представники посольств іноземних держав та інших міжнародних організацій?
Згідно з наявною інформацією Міністерство фінансів і Міністерство юстиції не підтримують законопроект 2031а. Мінекономрозвитку, проаналізувавши його положення та узагальнивши позиції центральних органів виконавчої влади, надало до Секретаріату Кабінету Міністрів України проект негативного висновку щодо законопроекту 2031а. Державна регуляторна служба України підтримує бізнес і принцип публічності щодо порядку видачі карток реєстрації контрактів на здійснення експортних операцій з металобрухтом. Мінекономіки готує проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з металобрухтом». Очікується, що в цьому проекті будуть враховані найдоцільніші пропозиції. Сподіваємось на кроки в напрямку дерегуляції.
Підтримку підприємствам, що займаються експортом брухту чорних металів, надає Бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета. За його сприянням Міністерство екології та природних ресурсів скоротило до десяти днів строки надання експортерам брухту чорних металів довідки щодо віднесення цієї сировини до так званого «Зеленого переліку» відходів.
Посольства країн ЄС та США, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та інші міжнародні інституції поінформовані і уважно стежать за ситуацією, за виконанням підписаної Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.
Додаткові дані наведені в листі УАЕМ від 06.08.2015 №273 А.П. Яценюку, який надрукований нижче.
УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ЕКСПОРТЕРІВ МЕТАЛОБРУХТУ
вул. Барикадна, буд. 11-А, офіс 1,2,
м. Дніпропетровськ, 49044,
код ЄДРПОУ 39360660
тел.: (056) 370 47 04, 370 18 57,
факс: (056) 370 17 20, e-mail: uasse@ukr.net
06.08.2015 № 273-УАЕМ
Прем’єр-міністру України
А.П. Яценюку
_____________________________
01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2
Щодо умисної дезінформації,
надаваємої Федерацією металургів
України на адресу Уряду України
Заява
Шановний Арсенію Петровичу!
Українській асоціації експортерів металобрухту (УАЕМ) стало відомо із ЗМІ, що Федерація металургів України (ФМУ) надіслала на Ваше ім’я лист №4653 від 04.08.2015, в якому пропонує по суті зупинити експорт брухту чорних металів. Свою пропозицію ФМУ обґрунтовує ніби-то необхідністю забезпечення цією сировиною вітчизняну металургію і створенням умов для збільшення виробництва сталі і металопродукції з більшою доданою вартістю. Ніби-то такий захід дозволить збільшити надходження валюти в Україну і надходжень в бюджети усіх рівнів. Аналогічного листа декілька раніше ФМУ направила на адресу Міністра А. Абромавичуса.
Шановний Арсенію Петровичу! Офіційно заявляємо Вам, що всі підстави для скорочення експорту металобрухту і припущення щодо ефективності такого рішення є дезінформацією Уряду з боку ФМУ і заангажованих ЗМІ. Нахабною брехнею (вибачайте за прямолінійність) в названих листах є заява ФМУ, що металургія України не забезпечена металобрухтом. В Україні ніколи не було і немає ніяких проблем із забезпеченням металургів цією сировиною. Навпаки, Україна нині затоварена брухтом чорних металів і спроможна збільшити його експорт в 2015 році до ~2,0 млн. т. без будь-яких втрат для внутрішнього ринку. Проблема полягає в тому, що металурги не сплачують реальну ціну і порушують умови платежів за поставлений брухт.
І головне. Обсяги виплавки сталі у 2015 році прогнозуються на рівні 22.5 млн. т. Витрати металобрухту на 1 т. сталі складають ~12%. Таким чином, металургам потрібно усього 2,7 млн. т. брухту чорних металів, а заготовляє Україна щорічно по 5,0-5,5 млн. т. брухту. Тобто обсяги експорту металобрухту повинні бути збільшені до 2,0 млн. т. в 2015 році. А в наступні роки ще більше. Це реально збільшить надходження валюти в державу і прямі надходження до бюджету завдяки експортному миту.
Підкреслюємо, що вітчизняна металургія не має електросталеплавильних потужностей для збільшення виплавки сталі з металобрухту. Металургія України побудована таким чином, що основною сировиною для неї є залізна руда, а не металобрухт. Таким чином всі заяви ФМУ, що при закритті експорту брухту збільшиться виробництво і експорт металопродукції з доданою вартістю це дезінформація, що не підтверджується ніякими розрахунками. Більш детально сказане обґрунтовано в додатках.
Шановний Арсенію Петровичу, враховуючи вищевикладене, просимо Вас, по-перше, прийняти рішення про збільшення обсягів експорту брухту чорних металів в 2015 році до 2,0 млн. т. Це збільшить надходження до бюджету України.
По-друге, доручити відповідним органам державної влади вжити передбачені законодавством заходи щодо притягнення посадових осіб Федерації металургів України за дезінформацію Уряду України, яка наносить суттєву шкоду економіці держави.
З глибокою повагою,
Президент Української асоціації
експортерів металобрухту
Д. В. Берестовий
В проаналізованих матеріалах слід звернути особливу увагу на необхідність притягнення до відповідальності осіб, які умисно, виходячи з корисних намірів, здійснюють зомбування суспільства і тиск на урядові установи держави шляхом прихованої і неприхованої дезінформації, публікуємої в ЗМІ, листах та зверненнях. Такі дії слід розцінювати як диверсію проти економіки держави. За допомогою названої дезінформації С.Л. Бєлєнький та йому подібні маріонетки із уряду Азарова-Януковича намагаються «не мытьем, так катаньем» зірвати виконання підписаної Україною Угоди про асоціацію з ЄС, в тексті якої однозначно наголошується про неприпустимість будь-яких обмежень експорту української продукції, в тому числі, зрозуміло, і брухту чорних металів. Відсутність реагування влади і суспільства на ці деструктивні дії та наміри, представників і послідовників попередньої злочинної влади буде означати зраду пам’яті героїв, що загинули півтора роки тому на Майдані, виборюючи право входження України до Європейського Союзу.