Допоки зневажатимуть науку?

Фортифікації як джерело збагачення. Й не лише духовного

Наймогутніша сьогодні країна Европи піднялась з повоєнних руїн упродовж півтора десятка років тому, що «взяла на озброєння» союз влади з бізнесом за участи науки. В Україні ж роля цієї третьої складової і за совєтів не була в належній пошані, а упродовж останніх років – й поготів. Стосується це – чи не найпоказовіше – й туризмознавства, покликаного (зважаючи на величезний потенціал) перетворити туристсько-рекреаційну індустрію на потужний локомотив вітчизняної економіки, як також сприяти вихованню патріотизму в усіх в Україні сущих. Принагідно: чи не промовистим є те, що в понад сто вітчизняних «туристських» ВНЗ вступний конкурс упродовж останніх років чи не найвищий в державі? Ну і? Чи затребуваною є наука?

На підтвердження цього – остання новина з Інтернету (http://korrespondent.net/url.hnd?url=http://zakarpattya.net.ua/News/137384-Kerivnyk-Zakarpattia-zaproponuvav-posadu-nachalnyka-upravlinnia-turyzmu-ODA-Fedoru-Shandoru), в якій йдеться про те, що Голова Закарпатської ОДА має намір запропонувати очолити відроджене управління туризму (чи не нонсенс – обласна влада Закарпаття – цього унікального на туристський потенціал регіону – донедавна мала у своєму складі лише відповідний відділ) фахівцем від науки. Проте промовистим є не офіційна новина, а коментарі до неї, у тому й такий: «Від цього управління нічого не залежить: що воно є, що його немає. Державний санаторно-курортний комплекс та туристичні об’єкти давно приватизовані і там урядують керівники-власники».

Взяти, до прикладу, мукачівський Замок Паланок. Ця перлина Закарпаття (і не лише) упродовж року гостить у себе 300 тисяч люду (чи саме стільки – ще велииике питання). А могла би – за належного ставлення до порад фахівців (зокрема, креативних маркетологів) – збільшити це число щонайменше вдвічі. Адже пропонує ця фортифікація у рази менше за свої закордонні аналоги.  

Отже за приклад – заграниця (яка мала б допомогти не лише героям Ільфа та Петрова).

Австрія

Близько 300 фортець і замків в Австрії відкриті для відвідувачів упродовж року. Левову частку своїх доходів вони отримують від надання додаткових послуг і організації тематичних заходів. На території замків облаштовано близько 30 готелів, також у багатьох фортифікаційних спорудах працюють ресторани і майже в кожному є сувенірні крамнички.

Замок Хоензальцбург є однією з основних туристичних пам'яток Зальцбурга. З центру міста до нього можна дістатись й канатною дорогою. У музеї фортеці представлені експонати з історії міста, замку, військової історії Австрії; великою є колекція зброї різних епох. Зберігається також посмертна маска фельдмаршала Радецького. Тут проводяться фестивалі, концерти, виставки, деякі зали можна орендувати для проведення приватних заходів. В 2012 р. замок відвідали 997000 чоловік.

Замок Хоенверфен.  Для туристів тут працює цілий ряд різного роду атракціонів, екскурсій і виставок. Особливим успіхом користуються збройова виставка, музей соколиного полювання (в якому вдень гостям замку демонструють «живий» політ цілого ряду хижих птахів) і стильна  замкова таверна. Хоенверфен встиг кілька разів засвітитися на великих і малих екранах: у 1968-му він «зіграв» вигаданий замок Адлер у фільмі «Куди залітають тільки орли», у 2003-му зображав французький готель в комедії «Молодята».

Середньовічні ярмарки, фестивалі, концерти та екскурсії проводяться в замку Капрун. Кращий ярмарок в середньовічному стилі в Зальцбурзі відбувається саме в цьому замку (щороку в кінці липня). Деякі концерти і фестивалі також проводяться в історичних стінах замку. Замок можна орендувати й для проведення заходів та весіль.

Побудований в 16-му столітті замок Амбрас привертає увагу унікальною портретною ґалерією родини Габсбургів – найвпливовішої сім'ї Европи. Тут же – понад 200 картин Веласкеса, Ван-Дейка, Тіціана. Нижній замок цікавий двома залами: Палатою мистецтв і чудасійств та Збройовою палатою. В Еспанському залі (з ориґінальною кесонною стелею, мозаїчними дверима і настінними фресками) і сьогодні проводяться концерти.

Перша згадка про замок Матцен, розташований на території тірольської комуни Альпбах, відноситься до 1278 р. У 2008 р. фортецю придбала родина Rueter, яка здійснила капітальний ремонт і відкрила в замку готель. Побіч замку – ресторан і парк.

У побудованому в ХІІ ст. замку Клам здаються комфортабельні кімнати (для проживання влітку), влаштовуються заходи і проводяться екскурсії. Також біля його стін відбуваються рок-концерти та фестивалі.

У замку Розенбурґ розташований музей «Світ казки». Також у 26 приміщеннях фортеці експонуються колекції середньовічної зброї, предмети побуту (меблі та ін.), різноманітний реманент. У теплу пору року в замку можна побачити – з оглядового майданчика – вільний політ породистих соколів, шулік, грифонів та інших великих хижих птахів. Також тут є можливість поспостерігати за процесом їх приручення і професійного вишколу. Завдяки цьому замок прибрав неофіційну назву «Музей соколиного полювання».

У замку Гохостервітц двічі на рік відбуваються події, учасниками яких поспішають стати сотні тисяч гостей: середньовічний ярмарок Візенмаркт (у вересні) і парад Трабант (на Трійцю).

 Греція

Фортифікаційні споруди у цій країні є одними із найпопулярніших об’єктів для відвідання туристів. Іноді такі споруди є одним із нечисленних туристичних ресурсів маленьких міст і навіть сіл країни. Тож фортифікації забезпечують маловідомим куточкам туристську славу. У більшості фортець і замків Греції функціонують музеї та картинні галереї. Як приклад – укріплення «Fortezza» у м.Ретімно (о. Кріт), в одному з приміщень якого розміщено приватну колекцію живопису, яку можна придбати.

Грузія

На території цієї країни кількість фортифікаційних споруд та їхніх руїн, які тим чи іншим чином залучені у туристську індустрію, налічує близько 100 одиниць (спів мірно з Україною).

          Споруди такого типу активно використовуються в туристській діяльності у трьох напрямках: готельно-анімаційному (використання під заклади розміщення та організація тематичних шоу на території готелю з безпосередньою активною участю туристів), ресторанно-анімаційному (використання під заклади харчування та організацію і проведення розважальних програм) та музейно-анімаційному (може виступати як музейний об’єкт, екскурсійний об’єкт, місце проведення різноманітних фестивалів та виступів клубів історичної реконструкції).

         Що ж до досвіду використання в туризмі фортифікаційних споруд в Грузії, то в готельно-анімаційному використовуються замок-готель «Chateau Mere», розташований в старовинному замку міста Телаві, та п’ятизірковий готель «Рабат» в Ахалціхе – у новітній фортеці Рабат, яка постала на місці руїн.

Еспанія

Замок де Лоарре, побудований на початку ХІ ст. у передгір’ях Піренеїв, був обраний «головним героєм» фільму «Царство Небесне» режисера Рідлі Скотта.

В одному з залів замку-фортеці в містечку Пеньяфьель, зведеній в Х ст., функціонує Музей вина, відвідання якого є складовою маршруту по виноробнях Ріберо де Дуеро.

Музей замків Еспанії діє в замку Мансанарес-ель-Реал (в околицях Мадрида), тут також  зберігається одна з найцікавіших колекцій середньовічних гобеленів. Музей же зернових культур дієвим є в замку Arvalo, а в замку BuenAmor (XV ст.) функціонує готель-ресторан.

У замку AlmodvardelRo (VIII ст.) також діє ресторан, в якому подають сніданки в середньовічному стилі. Фортеця  також – місце урочистих заходів.

Норвегія

У Норвегії фортифікації представлені чотирнадцятьма  фортецями та двадцятьма двома прикордонними укріпленнями. Про те , що ці об’єкти культурно-історичної спадщини користуються великою популярністю, свідчить їхня відвідуваність: щороку ці споруди приймають близько 2,5 млн. внутрішніх та іноземних туристів.

У всіх фортифікація екскурсії проводяться або власне їхніми працівниками, або ж уповноваженими організаціями. Більшість об'єктів представляють зони відпочинку для місцевих жителів, у багатьох були створені музеї  та ґалерії. Частково фортифікації перетворюються у відповідні культурні або бізнесові центри: в «Оскарсборге» та «Фредрікстен» відбуваються оперні вистави, «Конгсвінгер»  була  частково перетворена в конференц-центр. Деякі фортеці використовують для проведення різноманітних концертів, свят та фестивалів: в «Крістіанстен» відбувається фестиваль «Олавсфестдагене», у «Фредрикстад» - «Свято місяця», у «Ставерн» і «Акерсхус» - фестивалі камерної музики, а світові рок-концерти в «Бергенхуз».

 Значну увагу приділено просвітницькій діяльності. Зокрема, у фортифікації «Бергенхуз» проводяться різноманітні лекції, семінари, демонструють фільми. Такі культурні заходи організовані різними суб'єктами, найчастіше за підтримки Міністерства культури задля заохочення населення до культури.  

Поряд із зазначеними прикладами культурних заходів, у фортецях також проходять урочисті військові свята, невід’ємною складовою яких є паради та салюти.

Польща

Фортифікаційні споруди Польщі – це форти, фортеці та військові укріплення. На офіційному туристському порталі країни визначні фортифікаційні об’єкти виділені в окремий розділ «Форти, фортеці, військові укріплення», в якому можна ознайомитись з інформацією про пам’ятки, об’єкти такого типу (наприклад, Мєндзижецький укріпрайон, Борне-Суліново, мазурське Вовче Лігво – штаб-квартира Гітлера, Фортеця Бойєн, фортеця Осовєц, підземне місто Осувка, «Червоний дракон» Мальборк, район Укріплень Гель, Вал Поморський, фортеця Модлін та Перемишль, форти Аньола, Заходні, Герхарда).

Більшість об’єктів військової спадщини відкриті та безпечні для відвідування туристів у будь-яку пору року, деякі пам’ятки стали основою для формування пішохідних та велосипедних туристських маршрутів (Вал Поморський, фортеця Перемишль та підземне місто Осувка). Деякі об’єкти можна вважати повноцінною дестинацією зі своєю розвиненою інфраструктурою та дозвіллєвою програмою (наприклад, територія колишньої штаб-квартири Гітлера, де обладнані готель, ресторан, є майданчик для стрільби з історичних зразків німецької зброї)

Серед іноземних туристів, які найчастіше відвідують фортифікаційні споруди Польщі, переважають німці. Що ж до поляків, то найбільше об’єкти такого типу відвідує молодь та школярі або ж професіонали військової справи.

«Мудрий вчиться на чужих помилках». Проте мова не про помилки, а про досвід. Якщо свого бракує, то визначальним має стати Кобзареве «і чужому научайтесь».

Чому не вчимось?