Особливості ціноутворення на українському ринку

ми експортуємо сировинні товари з низькою доданою вартістю, а наш вплив на ціноутворення не є суттєвим.

Україна у минулому маркетинговому році увійшла у трійку країн з найвищими обсягами поставки зернових на світовий ринок. З одного боку – це безперечно позитивний показник, адже ми спромоглися експортувати рекордний обсяг зернових – понад 32 млн тонн. Це й додаткова валютна виручка, яка сьогодні необхідна країні, як повітря, й додаткові робочі місця, й розвиток інфраструктури експорту. З іншого боку ми експортуємо сировинні товари з низькою доданою вартістю, а наш вплив на ціноутворення не є суттєвим.Давайте розглянемо як формуються ціни у розвиненому світі на прикладі ринку зернових:Згідно прогнозів IGC, в світі у поточному маркетинговому році буде вироблено понад 2 млрд тонн зерна, 300 млн з яких задіяно у торгівлі, але не весь цей обсяг торгується на біржі. За оцінками експертів, на біржовому ринку торгується від 10 до 30% зерна, що торгується у світі. Виходить, що результати біржових торгів менш ніж 100 млн тонн зернових формують ціни на решту 2 млрд тонн по всьому світу.Україна також є залежною від ціноутворення на біржових ринках, однак останнім часом ми не бачимо й натяку на плани по розбудові сучасного національного біржового ринку. Утворено величезна кількість товарних бірж, їм дані «найкрутіші» назви, які тільки можна вигадати, однак «віз і нині там». Вже з’являються перші думки, що може варто відмовитися від національного біржового ринку та орієнтуватися суто на котирування світових бірж, але я вважаю – це вкрай хибна думка.28 грудня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон України №72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю над трансфертним ціноутворенням». Цим документом передбачається, що для цілей оподаткування контрольованих операцій з імпорту/експорту визначених Законом товарів, для встановлення найбільш спів ставної їх ціни за принципом «витягнутої руки» буде використовуватися середня вартість таких товарів, що склалася на товарній біржі за декаду, що передує проведенню контрольованої операції. У свою чергу, перелік товарних бірж для кожної групи товарів буде визначатися у порядку, що встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.Тут наче все нормально та логічно, але як часто буває у нашій чудовій країні, трактування Законів робиться людьми, що не зовсім розуміються у нюансах ціноутворення. Ось основні тези того, що для визначення співставних цін слід брати до розрахунку лише біржові котирування світових бірж:- ліквідність на світових біржах значно вища, ніж на внутрішньому ринку;- біржові котирування світових бірж враховують всі фактори (спекулятивні та фундаментальні), а тому є відображенням реальної вартості активу;- біржові контракти стандартизовані, а тому конкуренція ведеться суто по вартості активу – це дозволяє прибрати фактор договорів з пов’язаними особами.Ці фактори можуть відіграти злий жарт у наших ринкових реаліях, який працює у форматі позабіржового ринку. Це створює додаткові труднощі у виявлення ринкового рівня цін, адже:Більшість контрактів є не стандартизованими;Українська продукція не відповідає якісним характеристикам біржових контрактів світових бірж;Базис ціни (різниця між ф’ючерсним ринком та ринком реального товару) сильно вливає на ціноутворення та практично не піддається прогнозуванню.Зазвичай, експортери поставляють товар не біржової якості, а відповідно до специфікацій замовника. Експортер звісно робить (і має робити) певний дисконт чи премію від біржових котирувань, але як зрозуміти наскільки вони відповідають (чи відповідали) реаліям ринку?Ще одним вкрай важливим показником правильності розрахунку ринкових цін стане базис ціни. Аналітичний відділ Аграрної біржі проаналізував динаміку торгів пшеничним ф’ючерсом на біржі MATIF та ціною продовольчої пшениці FOB Одеса, в результаті якого вдалося з’ясувати, що базис коливається у дуже широкому коридорі. Наведу яскравий приклад: 30 квітня 2013 року базис становив -48$/t (тобто від ціни ф’ючерсу треба відняти 48 доларів на тонні), а через місяць 28.05.2013 – вже +59$/t. Це пояснюється як внутрішніми факторами попиту та пропозиції, якості зерна, так і ринковою кон’юнктурою світової торгівлі.Тільки ці фактори поставки не стандартизованої продукції та неможливість легкого визначення базису дозволяють будь-якому експортеру, що підпадає під дію норм про трансфертне ціноутворення подати на контролюючі органи до суду та легко виграти його.Проміжні підсумкиЗ одного боку ми не можемо використовувати біржові котирування світових бірж цілком і повністю. А з іншого боку – нічого не зробили для розвитку власного біржового інституту. Слід визнати, що на сьогодні не існує жодного стимулюючого важелю, який би стимулював учасників ринку торгувати на прозорому та сучасному біржовому майданчику. Не треба вигадувати велосипед та створювати якусь біржу. Ринку лише потрібен орієнтир. У кризовому 2013 році на фондовому ринку було введено податок на позабіржові операції. Чому сьогодні, коли наша держава потерпає від виведення капіталу та недоотримує кошти через високий рівень тіньової економіки, яка є пагубною для країни, при цьому не стимулює ведення прозорого та чесного бізнесу?Замість епілогуКризу багато експертів розцінюють як час для структурних та якісних перетворень. Я вважаю, що зараз саме час змінити роль біржового ринку з обслуги на роль останнього бастіону ринкової економіки. Ми маємо створити власний національний біржовий ринок, який стане справжнім ціноутворюючим центром не тільки для України, а й для всіх країн Причорномор’я. Те, що не вийшло на біржі СМЕ груп, коли вони запровадили причорноморський ф’ючерс зараз може стати реальністю в Україні.Сьогодні ми радіємо зниженню цін на нафту, але забуваємо, що РФ останні 5 років також займає одні з передових місць по поставкам продовольства на світовий ринок. Якщо ціни на нафту формуються на Нью-Йоркській біржі NYSE під впливом трейдерів та країн ОПЕК, то ціна на сільськогосподарську продукцію хоча б для країн Причорноморського регіону має формуватися в Україні (може й не в Києві).Враховуючи той розрахунок, що вже через 35 років очікується дефіцит двох головних ресурсів – енергії та продовольства я вважаю, що сільське господарство може дати Україні білет у вищий світ. Але для цього треба вже зараз ставати взірцем виробництва, переробки та, найголовніше, ціноутворення на товари.