Розвиток Аудиту в Україні в контексті євроінтеграції:що зроблено?

Європейська інтеграція передбачає не просто підписання папірців та декламування цінностей свободи та прав людини. Вона передбачає важку та виснажливу працю день удень. В даному випадку сфера аудиту не

23 грудня 2014 року відбувся Всеукраїнський науковий круглий стіл «Розвиток аудиту в Україні у контексті європейської інтеграції», що проходив на базі КНЕУ імені Вадима Гетьмана. У круглому столі брали участь представники Міністерства фінансів України, Світового банку, Національного банку України, Аудиторської палати України (АПУ), КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, ВПГО «Спілка аудиторів України», Представництва АССА в Україні, Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України, аудиторської компанії KPMG та багато інших іменитих гостей.

Зав’язка теми заходу цілком відповідала духу часу, а саме реформування аудиту в Україні через зміни у законодавстві у зв’язку з підписанням Угоди про Асоціацію з ЄС. Питання, що стоять на порядку денному (необхідність підвищення якості фінансової звітності, впровадження інституту обов’язкового аудиту, процедурні питання впровадження вимог Світового банку) вимагають не просто констатації факту, а вироблення єдиної позиції між усіма зацікавленими сторонами. Голова Аудиторської палати України І.І. Нестеренко зазначає, що «Ґрунтовне обговорення бажаних змін дозволить виробити спільне бачення між регулятором та професійною спільнотою з наближенням української аудиторської практики до європейських стандартів». З огляду це важливими виявились не тільки проблеми адаптації до нових умов роботи та підвищення якості послуг, а і питання конкуренції та ціноутворення в аудиторській діяльності.

Надважливою темою в будь якій галузі сьогодні є нові законодавчі зміни. Аудиторська діяльність не стала виключенням. Так учасниками круглого столу було проаналізовано особливості нової редакції Закону України «Про аудиторську діяльність», відповідно до вимог Європейського законодавства до аудиторської діяльності щодо Директив Європейського Парламенту та Ради ЄС. Важливо зазначити, що крім нових умов роботи для аудиторських компаній, учасники наголосили і на необхідність оптимізації діяльності професійних організацій. «Нова редакція закону має повністю змінити концепцію аудиторської діяльності в Україні. Визначити, як буде формуватися комісія з сертифікації аудиторів, комісія з контролю за якістю їхньої діяльності. Але головне, що треба прописати в новому законі - це створення ефективної системи розслідувань і санкцій для аудиторів та аудиторських компаній, які допускають порушення стандартів аудиту та вимог законодавства при проведенні обов'язкового аудиту», - оприлюднив спільну позицію І.І. Нестеренко.

Під час заходу експерти також проаналізували інституційні проблеми та особливості фінансової звітності банків України та розглянули можливі шляхи підвищення її якості з урахуванням посилення соціальної відповідальності аудиторів та кризових явищ у банківському секторі.

 В складних сучасних умовах, що переживає зараз українська економіка, важливою є роль європейських фінансових інституцій та великих міжнародних компаній. Зокрема на круглому столі були присутні представники Світового банку та аудиторських компаній «Великої четвірки». Головною темою для обговорення тут стало підвищення кваліфікації аудиторів та якості фінансових звітів. З огляду на процеси стрімкої європейської інтеграції на голова АПУ застеріг проти надання на законодавчому рівні переваг міжнародним аудиторським компаніям перед українськими, що може похитнути  вільний конкурентний ринок.

Крім того, представниками Світового банку в Україні було представлено проект STAREP, метою якого є допомога країнам Східного Партнерства у створенні ефективних та міцних систем фінансової звітності та аудиту, у відповідності до міжнародних стандартів  та вимог європейської правової системи. Проект STAREP робить акцент на побудові інститутів, необхідних для ефективного впровадження нових правових систем та європейського законодавства в галузі звітності та аудиту. Головна мета – це надання сприяння професійним бухгалтерським та аудиторським організаціям у здійсненні їх ролі щодо встановлення професійних стандартів, а також модернізації систем професійної освіти. Одним з важливих пріоритетів проекту також є передача досвіду інших країн, які стикаються або стикалися з подібними проблемами під час реалізації реформ звітності та аудиту.

Підсумовуючи, варто зазначити що аудиторська діяльність в Україні у розрізі євроінтеграційних процесів потребує подальших обговорень та співставлень, що прискорить приведення діяльності аудиторів у відповідність до європейських норм. Тим самим, багато концептуально-інституційних проблем розвитку аудиту в умовах підписання Угоди про асоціацію з ЄС залишаються актуальними як для українських компаній і державних установ, так і для світових фінансових й аудиторських інституцій.