Трипільська культура

Історія трипільскої культури, виникнення, розвиток, зникнення

Утвердження на праукраїнських територія відтворювального господарства пов’язують з носіями трипільської культури,  розквіт якої припав на добу енеоліту. Назва трипільської культури і її носіїв умовна і походить від села Трипілля на Київщині, неподалік якого у 19 столітті український археолог В. Хвойка виявив рештки життєдіяльності давніх хліборобів.  Вони прийшли на землі України з Нижнього Подунав’я  й опанували території в Дніпра до Дністра, досягши Волині та Степового Причорномор’я. Проіснувала  від 4 тисячоліття до н.е. до середини 3 тисячоліття до н.е.   Основу господарського життя становило перелогове рільництво, що передбачало використання ділянок землі доти, доки не вичерпувалася їх родючість. Трипільці сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували майже всі нині відомі в Україні садово- городні культури. Землю обробляли  дерев’яною мотикою з кам’яним чи кістяним наконечником, а згодо –– ралом. Зернові культури збирали дерев’яними серпами з роговими та крем’яними вкладками.    Розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней, займались рибальством.  Виготовляли глиняний посуд, а потім розмальовували складними візерунками чорною, брунатною, червоною, рідше білою фарбами. Провідними мотивами орнаменту були спіралі та волюти. Зустрічались схематичні малюнки свійських тварин, зображення жінок, що мали магічне значення. Виявом мистецького хисту стали керамічні фігури з глини.  Найбільше було зображень жінки, їх фігурки мали культове значення і втілювали образ праматері-родоначальниці в матріархальній родині. Вони жили сім’ями, що об’єднувалися в громади, а пізніше у – племена. 

Трипільці вперше на території України почали користуватися виробами з міді, проте основною сировиною залишався кремінь та дерево.

Спершу поселення були не великі, у них мешкало 50-60 осіб. Будинки розташовувались по колу, в центрі громадський будинок, для сходин та культових обрядів. Хати мали по кілька кімнат, а іноді й поверхів, де жила разом велика матріархальна родина. Згодом вони почали споруджувати велетенські селища – протоміста, де мешкало 10 тисяч душ протомісто Майданецьке на Черкащині займало площу 300-400 гектарів і складало майже 2 тисячі жителів.

На початку 3 століття до н.е. трипільську культура охопила криза і вона поступово зникає. Стосовно причин занепаду висувались різні гіпотези : погіршення кліматичних умов та падіння врожаїв через невміння поновлювати родючість землі, експансія зі степу кочових племен.  Точно не відома як саме зникла ця велична культура, але вони залишила великий внесок до розвитку української культури.