Попри скепсис, який ця фраза може викликати у більшості автовласників, у цьому слогані майбутнє світового автопрому.
Відмовившись від двигуна внутрішнього згорання на користь електричної батареї, ви економитиме близько 5 тисяч євро на рік, а в довкілля щорічно викидатиметься на три тони вуглекислого газу менше.
Їзда
без забобонів
Багато років я був фанатом швидкісного
ВMW, моя дружина віддає перевагу вишуканому Ягуару. Ще рік тому я і подумати не
міг, що наші уподобання кардинально зміняться всього після одного тест-драйву.
Упевнений, усі найбільші правильні речі,
які ми робимо в житті, так чи інакше пов’язані з жінкою. Направляючись додому
після відпочину у штатах, ми з дружиною мали 5 годин до відльоту літака. Було
два варіанти як провести цей час: їхати в Майямі або на тест-драйв
найпопулярнішого в світі електрокару до Tesla Motors.
Я дуже багато чув та читав про це авто,
тому вибір був зроблений на користь автовиробника. У компанії нас радо зустріли
і запросили на тест-драйв… через три дні. Втім аргумент, що ми подолали 14
тисяч кілометрів і маємо всього декілька годин подіяв і вже за 20 хвилин ми
отримали в двогодинне користування новеньку Теслу.
Пояснити, які враження я отримав від
цього тест-драйву надзвичайно важко. Я їздив на багатьох машинах, на потужних,
великих, маленьких, на суперкарах. Але все, що бачив і відчував до того, не має
ніякого значення, після того, як я взяв до рук кермо Тесли. Феноменальна
керованість, повна беззвучність мотору, простота управління та відсутність
зайвих елементів. Нереальне прискорення: за 6 секунд – 120 км. І відчуття польоту.
Коли моя дружина вийшла з авто, вона сказала:
«Знаєш, це мабуть єдиний автомобіль на який я готова пересісти після Ягуару».
Так почалося моє захоплення електромобілями і народилася ідея створення проекту
SHOOTER.UA, головна мета якого – показати доступність електромобілів, долучити українців до
нових світових стандартів у транспортній індустрії та ініціювати зміни у нашому
законодавстві, які б зробити такі автівки більш доступними для українців.
Та я переконаний, що перш за
все, зміни мають відбутися у головах споживачів.
Автомобіль
в ціну палива
Сьогодні в Україні
електромобіль сприймається так само як космічний корабель: цікаво, але
абсолютно нереально. Ми думаємо, що це дорого, непрактично та малоефективно.
Між тим, це всього лише міфи.
Дозволити собі Теслу,
вартість якої 100-120 тисяч доларів справді по кишені лише багатіям. Але в
сегменті електрокарів є і абсолютно доступні авто.
Наприклад, Нісан
Ліф, який став найпопулярнішим автомобілем 2012 року. На відміну від Тесли він
не може проходити 550 км,
але спокійно проїжджає на одній зарядці 170 км, чого більш ніж достатньо для тих, хто
їздить по місту. Коштує вона 25-30 тисяч євро. Скажете, все одно не дешево?
Тоді рахуйте: власник електромобіля витрачає лише 5-7
гривень на 100 км,
у той час, як власник автівки на бензині витрачає від 140 до 300 гривень. А перше технічне обслуговування на електромобілі
роблять лише на 40 тисячах км. Тобто заправка та обслуговування автівки з
двигуном внутрішнього згорання за кілька років стає в її вартість. От
чому слоганом свого проекту з популяризації електрокарів в Україні я обрав:
«Заплатіть стільки, скільки ви платите за паливо і отримайте автомобіль
безкоштовно».
Економія
на чиновниках
Особливо актуальне питання економії на
заправці та обслуговуванні автівок для державного сектору. У середньому
чиновницький автомобіль проїжджає 50 тис км на рік. З витратами 12 літрів на 100 км – це 6 тон палива. 1 літр палива – приблизно 1
євро. Виходить 6 тисяч євро на рік, і це не враховуючи обслуговування. Це ті
гроші, які ми просто віддаємо нашим «добрим друзям» росіянам, які є основними
імпортерами палива. Тобто ми даємо заробляти країні, яка веде з нами
неоголошену війну, тим самим вимиваючи з України валюту та погіршуючи наш
валютний і платіжний баланс.
Розуміючи,
що нафтова залежність негативно впливає на економіку, розвинуті країни розробили
цілі державні програми на підтримку цього сектору. Так, у США сума компенсації
за придбання електромобіля становить $7,500, у Франції - €7,000, Естонії - до
50%, але не більше €18,000, Китаї – за легковик $10,000 (до $18,000 у Пекіні),
автобус — $82,000.
Будемо реалістами, українські
можновладці на такі щедроти навряд чи підуть, але внести зміни до
законодавства, які стимулюватимуть цей ринок політикам цілком під силу.
Перш за все необхідно відмінити ПДВ та
в’їздне мито на цей вид транспорту, щоб український споживач, міг купувати авто
за тією ж ціною, що і європеєць, не переплачуючи 35% від його вартості.
Відповідний законопроект вже розроблений і незабаром має бути розглянутий в
Верховній Раді в другому читанні. Це також один з напрямків, яким ми займаємося
у межах ініціативи SHOOTER.UA.
Заправка
за хот-дог
Вислухавши всі мої аргументи на користь
електрокарів, впевнений більшість з вас запитає: «А де ж це економічне та
екологічне диво заряджати?». Відповім: на заправці за 30 хвилин, чи від
звичайної розетки за ніч. Такі заправки, до речі, безкоштовні, вже є у Києві і
їх кількість щоразу зростає. Чому безкоштовні? Все просто: автозаправні станції
заробляють якихось 3% на об’ємі проданого палива, їх основний заробіток це
хот-доги, снеки, водичка, снікерси, жуйки і тд. Заряджаючи електрокари безкоштовно, вони розуміють, що
за 30 хвилин очікування ви витратите 40-50 гривень на чай каву і т.д. А
прибуток від продажу товарів буде значно більший.
Найбільш прогресивні власники автозаправних
станцій розуміють – за електромобілями майбутнє і вже сьогодні починають
підлаштовуватися під ринок, який набирає шалених обертів у всьому світі.
Україна, як справді європейська держава
не може дозволити собі бути у хвості цього процесу. Я розумію, що стереотипи,
які існують щодо електрокарів не змінити за один день, але переконаний, що за активної
участі громадськості цей процес буде значно швидший ніж навіть у європейських
країнах. Тому я сподіваюсь, що наш проект SHOOTER.UA
себе виправдає, ми змінимо законодавство та закладемо передумови для
енергетичної незалежності нашої держави.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.