Рятуймо Україну, а не владу олігархів

Пан Яценюк, зі своєю програмою «порятунку країни», виступив у ролі наперсточника, прости Господи.

Нова влада  лякає  народ «банкрутством країни», фінансовою катастрофою.  Пан  Яценюк, в притаманному йому експресивному стилі,  «відкриває» нам очі на те, що  країна знаходиться на межі економічного і фінансового банкрутства. Він  інформацією про фіскальний розрив в 289 млрд. гривень і закликами рятувати Україну від банкрутства, відволікає український народ від суті проблеми.

Давайте розберемося з цим «фіскальним розривом». Яценюк пояснює, що цей розрив – це кошти, «яких не вистачає на виживання  країни»,  фіскальний розрив показує «скільки не вистачає в країні коштів в 2014 році». Це помилка у розумінні цього  терміну, адже  фіскальний розрив показує скільки коштів не  вистачає для забезпечення планових бюджетних витрат в 2014 році. Він показує скільки коштів не вистачає державному бюджету.

За  стан бюджету відповідає уряд, влада. Кому належить влада в Україні останні років десять? – Олігархату. І сьогодні теж. Був уряд Януковича. Майдан його прогнав.  Влада залишилася в руках депутатів, більшість з яких є ставлениками олігархів. Практично  їхня Верховна Рада обрала новий склад уряду.   Тепер владу олігархів в уряді представляє  новий  Прем’єр-міністр п. Яценюк. Він інший ніж Азаров, - олігархи ті самі.

Оскільки  моральна, політична, економічна відповідальність за стан бюджету лежить на владі олігархів, то   фіскальний розрив в 289 млрд. гривень, який допустила  їхня влада,  демонструє повне, незаперечне, абсолютне банкрутство олігархату, а не країни.  В країні гроші є, вони серед іншого і в руках тих, хто не платить податки, грабував і грабує бюджет, в руках олігархів і їхніх чиновників. Частина з цих грошей законна, частина квазізаконна, а частина – це вкрадені, за словами п.Яценюка. Але його уряд списку чиновників, яких треба перевірити на відповідність їхніх витрат їхнім доходам, чомусь нема, а  в уряді Австрії, наприклад, є. Крім капіталу, в Україні є люди, які хочуть і вміють поставити діяльність різних підприємств, є люди зі знаннями і вміннями, які вміють працювати, є природні ресурси тому не країна  банкрот, банкрот система управління країною, а саме олігархічна владна система.

 Схоже, що час перебування в опозиції до владних наперсточників, перебування в контакті з ними не пройшло  для опозиційних політиків  безслідно. Більшість з них прийняли правила гри Партії регіонів, «навчилися домовлятися», згубили себе, втратила власне обличчя, що завжди передує політичному  краху. 

Пан Яценюк,  зі своєю програмою «порятунку країни», теж виступив у ролі наперсточника, прости Господи.  Під ґвалт про банкрутство країни, про необхідність її порятунку він фактично коштом середнього класу і бідного населення  прагне врятувати  збанкрутілу владу  олігархату.  Вищий наперсточний пілотаж!  Але Майдан на таке вже не ведеться. Папереднікі розвили, посилили  суспільний імунітет до наперсточництва.

Ще в 1988 році, за словами одного монаха, теперішній митрополит Черкаський Софроній говорив під час своїх проповідей: «Комуністи-богоборці навчили вас брехати і красти» - так він викривав пороки совків.  Вони, ці пороки, склали суть людського наповнення комуністично-кримінальної влади попередніх років. Комсомольське покоління виявляється теж вражене цим пороком. А люди вже вивчили уроки, які дала їм влада за  роки незалежності. Ось вони: бійся всякої неправди – це урок перший. Другий – не бійся ніякої правди. Правда робить людину і народ сильними, тому що довіра між людьми постає лише на правді, а довіра – це головний ресурс, якого потребує українське суспільство.

О. Сугоняко                                  4 квітня 2014 року.