Каламутна вода Київського зоопарку

Увага! Текст під псевдо. За автором цього тексту можуть стояти ті сили, які вже кілька років поспіль здійснюють рейдерську атаку на Київський зоопарк.

Працівники Київського зоопарку не можуть отримати зарплату на картки «Сбербанку Росії». Керівництво пояснює затримку зарплати «форс-мажорними обставинами», оператори відділення № 19 банку відповідають, що зарплата не надійшла. На чеках банкоматів спантеличені люди читають: «Діють обмеження на рахунок».

Працівники обурені: така ситуація продовжується вже майже тиждень. Роздратування викликає не лише відсутність грошей, а й неповага до людської гідності. Керівництво нічого не пояснює своїм підлеглим. Бухгалтери звинувачують у проблемі Держказначейство, однак частина працівників, яка не підписала угоду зі «Сбербанком Росії», вже отримала зарплату в касі готівкою. У такій ситуації проявляється справжня картина стосунків керівництва звіринцю з підлеглими, які зводяться до нещирості та замовчування.

 Невизначеність доволі болюча для людини, яка змушена планувати кожну гривну, адже зарплати в зоопарку – нижчі середнього. Нове керівництво не переймається тим, що жалюгідне животіння їхніх підлеглих не сприяє продуктивності праці, породжує конфлікти соціального характеру. Кожен день безгрошів’я – це моральне приниження, що призводить до стресу та передчасного старіння людини.

Як розповідають працівники зоопарку, при новому керівництві зарплати значно зменшились. Не піднялися вони і в розпал сезону, коли прибутки зоопарку сягають піку. Профспілка зоопарку звично робить вигляд, що нічого не трапилося й не поспішає прийти на допомогу колективу, який став заручником туманних схем співпраці керівництва звіринцю з банком «Сбербанк Росії».

Хто дасть відповідь, де гуляють гроші, які були нараховані, але не дійшли до своїх законних власників?

«Не знаю, як буду добиратися додому – останній жетон на метро вже витрачений», – скаржиться працівник N.  «Нас тримають за стадо баранів. Начальство нічого ніколи нам не пояснює», – доповнює працівник X. «У начальства все добре: важко повірити, що вони живуть з однієї зарплати. Он погляньте, скільки кіосків на території – усі підприємці несуть їм данину», – додає працівник J. «Та ви подивіться, який ремонт в офісі відгрохали – але не для всіх, лише  для «своїх» людей». «До речі, послуги цього банку нам нав’язали примусово, а от банкомати  цього банку розташовані в незручних для мене місцях» - поскаржився ще один працівник.  

Усі мої співбесідники просять не називати їх імен – бояться тиску з боку керівництва. З усього видно, що колектив зоопарку деморалізований, розрізнений, що й дозволяє керівництву займатися своїми комерційними справами, ігноруючи потреби людей. Розділяй і володарюй...

Не диво, що з таким підходом до людей тут не дбають належним чином і про звірів. В приміщеннях для тварин немає вентиляції, стоїть пекельна спека. Переважна кількість тварин  страждає у тісних вольєрах, у них назавжди відібрали можливість вільно рухатися, спарюватися та ростити потомство.

У зоопарку часто міняється керівництво, але це не впливає позитивно на стан утримання тварин. Нова команда  «кризис-менеджерів» не приховує, що прийшла з бізнесу і розпоряджається ввіреною їй територією зоопарку на свій розсуд, тож тепер зоопарк більше схожий на базар: МАФи, які міська влада прибирає з вулиць столиці, знаходять тут собі затишне місце, закриваючи зелені насадження та вольєри з тваринами.

А щодо утримання колекції тварин – замість кардинальних змін, очільники зоопарку роблять гарну міну при поганій грі, влаштовуючи показушне піар-шоу.

Нещодавно представники кризис-менеджменту Київського зоопарку  побували у відрядженні в одному з зоопарків Чехії, однак і це не надало їм бажання перейняти позитивний іноземний досвід щодо тварин столичного звіринцю.

Треба віддати належне,  в зоопарку працюють науковці, однак їхня наукова робота – одна лише фікція. Цих знавців біологічних потреб тварин у зоопарку влаштовує усе. Принаймні на будь-яке гостре запитання журналістів вони знаходять пояснення, яке без тіні сумління видають за правду. Тож будь-які скарги небайдужих відвідувачів та громадських діячів розбиваються об цю кругову поруку.

Коло замикається. Мовчать люди. Мовчать звірі. Усміхаються в камеру «кризис-менеджери». В останніх усе добре, але їм треба квапитися аби побільше наловити риби у мутній воді.

                                                          Станіслав Київський