Хто обікрав вінницьких селян?

Справжній земельний детектив тринадцятий рік триває у Вінницькому районі.

Кримінальні справи, десятки судових рішень, пікетування державних установ та перекриття дороги Президенту – такою є боротьба за «спадщину» Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченко с. Вінницькі Хутори.

Колишні колгоспники переконані, що їх цинічно обманули під час розпаювання власності колективного господарства. Відстоюючи свої права люди не раз пікетували Вінницьку облдержадміністрацію та прокуратуру, а в травні 2009 р. навіть перекрили дорогу кортежу тодішнього президента Віктора Ющенко. Гарант вислухав людей, обійняв, розцілував, обіцяв розібратися і поїхав…. Залишивши людей сам на сам з їх бідою.

Боротися селянам є за що, адже у підприємства знаходилось солідне майно та сотні гектарів землі. Зокрема, КСП ім. Шевченко мав Державний акт на право колективної власності на 912,5 га. Враховуючи, що с. Вінницькі Хутори розташоване практично в межах обласного центру і вартість однієї  «сотки» доходить  до 3000 дол. США., мова йде про величезні кошти. Пікантності історії додає і той факт, що на момент розпаювання у власності підприємства перебували об’єкти балансовою вартістю понад 3 млн. 300 тис. грн.

ЗАМІСТЬ КОЛЕКТИВНОЇ ВЛАСНОСТІ – ПРИВАТНА

Початком цієї заплутаної історії стали події далекого 2000 р. Саме тоді на загальних зборах пайовиків КСП ім. Шевченко нібито було вирішено реорганізувати колгосп в приватно-орендне сільськогосподарське підприємство. Новій фірмі, що отримала назву ПОСП «Тарас Шевченко» перейшло все майно попередника та навіть його ідентифікаційний код. Причому засновником одноособово став колишній голова колгоспу Василь Колногозюк.

Не менш «цікаво» була визначена доля колгоспного майна, що підлягає розпаюванню. З переліку майна КСП ім. Шевченко на 3 млн. 324 тис. грн., під розпаювання потрапила лише частина об’єктів залишкова балансова вартість яких складала 970 тис. грн.

В підсумку селяни отримали свідоцтва про право власності на різні суми – від сотні до кількох тисяч гривень. Більшість цих «папірців» за 15-30% від їх номінальної вартості невдовзі були викуплені трьома суб’єктами: ПОСП «Тарас Шевченко», ФОП Тарадайко Р.К., та підприємцем Василем Кравчуком.

Легітимність проведених зборів та подальша перекупка майнових сертифікатів викликала серйозні сумніви в багатьох селян. В ситуацію, хоча і з великим запізненням, втрутились  правоохоронні органи. В березні 2008 р. прокуратурою Вінницького району було порушено кримінальну справу за фактом підроблення та використання завідомо підроблених документів – договорів купівлі-продажу паїв членів колишнього колгоспу. Також, в червні 2009 р. було порушено кримінальну справу стосовно сільського голови Валерія Кравченко за ч.3 ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень).

А ЧИ БУЛИ ЗБОРИ?

В ході розслідування кримінальних справ виявилось, що на доленосних для колгоспу зборах були присутні 317 пайовиків (загальна кількість осіб, які мали право на майнові паї була зазначена як 735 осіб). «143 допитаних пайовиків повідомили, що дійсно 12 січня 2000 р. та 08 лютого 2002 року в приміщенні клубу с. Вінницькі Хутори були проведені загальні збори, 21 показали, що збори взагалі не відбувалися, 86 – не пам’ятають, 252 колишніх члена померло», – йдеться в матеріалах кримінальної справи.

Виходить, що інколи люди взагалі «не знали», що приймали участь в якомусь зібранні! Найбільше дивує показник смертності та дивовижна «забудькуватість» селян, що проявились підчас поділу багатомільйонної колгоспної спадщини.

Чи відповідають дійсності наведені правоохоронцями цифри сказати важко. Зазначимо, що Вінницький окружний адміністративний суд в своїй постанові від червня 2011 р. посилається на зовсім інші дані, за якими загальна кількість пайовиків складала всього 446 осіб, з яких на зборах були присутні лише 303 особи. Ось така неймовірна плутанина!

На цьому дива не закінчились. З’ясувалось, що частина підписів пайовиків під майновими сертифікатами взагалі була підроблена. Принаймні стосовно договорів трьох осіб «категорично встановлено, що в них розписалися не продавці, а інші невстановлені особи», – зазначено в матеріалах кримінальної справи. Для визначення автентичності інших підписів згодом були призначені додаткові почеркознавчі експертизи.

Серйозні запитання виниклі і до самих «скупників» майнових сертифікатів. Зокрема, за позовом прокуратури Вінницького району суд першої інстанції скасував право власності Василя Кравчука на механічну майстерню тракторного стану. Рішення залишив без змін і Апеляційний суд Вінницької області. Цей бізнесмен придбав сертифікатів більш ніж на 56% від загальної кількості виділеного для розпаювання майна та хотів отримати один з «найжирніших» майнових об’єктів.

На цьому правові успіхи селян закінчилися. Обидві кримінальні справи були закриті…  за відсутності складу злочину. Зокрема, стосовно сільського голови слідство прийшло до цікавого висновку, що він лише реєстрував договори купівлі-продажу, а не засвідчував підписи сторін. Тому й жодної відповідальності за продаж паїв з «липовими» даними посадовець не несе.

СІЛЬСЬКИЙ СТРИПТИЗ ТА СУДОВІ ТЯЖБИ

Неоднозначним виявилось і судове протистояння. Лише за кілька останніх років селянам довелося пройти безліч судових інстанцій, кожна з яких виносила різні, часом суперечливі один до одного вердикти.

Скажімо, в квітні 2009 р. Вінницький окружний адміністративний суд повністю відмовив пайовикам в задоволенні їх позову. Натомість позиція Київського апеляційного адміністративного суду виявилась принципово іншою.

«Колегія суддів приходить до висновку, що перереєстрація КСП ім. Шевченко с. Вінницькі Хутори не відбувалася, а було проведено реєстрацію нового підприємства – ПОСП «Тарас Шевченко», – зазначено в судовій постанові від 12 січня 2010 р.

Служителі Феміди звернули увагу на два важливих моменти: відсутність в матеріалах справи доказів виходу учасників КСП ім. Шевченко з його складу, та неподання документів на право власності ПОСП над майновим комплексом колгоспу.

Згодом розклад сил змінив Вищий адміністративний суд України, який скасував дане рішення і спрямував справу до суду першої інстанції на новий розгляд.  На «другому колі» точка зору суду знову зазнала змін. На цей раз і Вінницький окружний адміністративний суд, і Вінницький апеляційний адміністративний суди відмовили пайовикам у задоволенні їх позовних вимог.

Загалом в Єдиному державному реєстрі судових рішень ми знайшли принаймні 238 рішень так чи інакше пов’язаних з земельним питанням в с. Вінницькі Хутори.

Гарячі судові баталії не завадили ПОСП «Тарас Шевченко» потроху розпродувати спірне майно. Зокрема в 2011 р. підприємство уклало сумнівний договір продажу овочесховища з СФГ «Лебідь», керівником якого є Ольга Колногозюк, донька бувшого директора колгоспу та чинного керівника ПОСП. Факт родинного зв’язку з якою, Василь Колногозюк підтвердив за кілька днів до своєї смерті в ході розмови з кореспондентом CorruptUA. «Ми віддали це овочесховище за борги», – висловив свою позицію пан Колногозюк.

За думкою людей, ця угода була лише хитрим способом відторгнути ласий кусень колгоспного майна. Спроби пайовиків оскаржити цей договір у Вінницькому районному суді двічі завершились невдачею, причиною якої було неналежне оформлення самого позову.

В січні 2012 р. селяни вдалися до відчайдушного кроку, влаштувавши справжній стриптиз під стінами обласної прокуратури. Кілька майже оголених пенсіонерів вимагали прийому в тодішнього очільника вінницької прокуратури Олександра Мрихіна. В підсумку зустріч таки відбулася, та очікуваного ефекту протестувальникам домогтися не вдалось.

СМЕРТЬ ТА ЗЕМЕЛЬНІ «ВІЙНИ»

Наразі конфлікт навколо «спадщини» колишнього КСП ім. Шевченко набуває нових обертів. Масла в огонь «підливають» плани чиновників збільшити межі м. Вінниця, в т.ч. за рахунок 900 га. земель с. Вінницькі Хутори.

«Згоди громади на розширення меж Вінниці поки не має. Переважно це землі пайовиків, які їх обробляють та годують з них свої сім’ї. Це основний прибуток селян. Тому люди не дадуть згоди, як би їх не переконували», – розповів кореспондентам CorruptUA сільський голова Вінницьких Хуторів Валерій Кравченко. За його словами не він, ні сільська рада не будуть приймати відповідного рішення одноосібно без погодження громади.

Цікавою виглядає поява і ще одного претендента на «ласу» колгоспну власність. В лютому 2013 р. до Господарського суду Вінницької області звернулося ПП «Земіна» зареєстроване в м. Гнівань Вінницької області.  Приватне підприємство вимагає витребувати з нібито незаконного володіння ПОСП «Тарас Шевченко» майно загальною вартістю в 671 тис. грн. Серед можливих спірних об’єктів виробничі будинки з господарськими будівлями, споруди контори, автогараж, млин, комора, свинарник, гараж-майстерня, будівлі ферми, будівлі кузні, будівлі паливозаправочної колонки, тощо.

Пояснити обґрунтованість своїх вимог, керівник приватного підприємства «Земіна» Олександр Кучер не схотів. «Я не думаю, що це воно так важливо. Справа вирішується в суді», – лише зауважив підприємець. Сума і дійсно відносно скромна, та враховуючи вартість дорогої приміської землі на якій розташовані ці об’єкти, можна говорити про значно більші кошти.

Взагалі предмет позову та «позиція мовчання» пана Кучера здалася нам досить дивною. Особливо враховуючи той факт, що згідно матеріалів судової справи саме орендодавець нібито не допускав ПП «Земіна» до об’єктів оренди. В свою чергу перед смертю пан Колногозюк називав цю справу банальною спробою захопити дороге майно. Не будемо оцінювати об’єктивність його припущень.

Смерть Василя Колногозюка, безумовно, змінить перебіг затяжного земельно-майнового конфлікту в с. Вінницькі Хутори. Селяни подейкують, що ряд впливових на Вінниччині людей вже поклали око на майно та землю підприємства небіжчика. Та й колгоспники не думають відступати, люди готуються до чергового витка протистояння за золоту вінницьку землю і надіються на допомогу правоохоронних органів та високих владних мужів.

«CorruptUA»

Поштовхом для проведення цього розслідування стало звернення мешканців с. Вінницькі Хутори на гарячу лінію проекту CorruptUA – 067 444 44 93