Поміняти 250 роківКиївської Історії на чергове скляно-металеве одоробло?

Біізнесова уява деяких українських підприємців не сягає далі кабаків з гральними автоматами. Пацани, ви поплутали старовинну частину Києва з більш перспективним для новітнього "дрім-тауну" спальником!

2 березня захищали Гостиний Двір. У новинах обізвали кількість киян, які прийшли на захист Гостиного Двору, «кілька сотень». Хоча лише під зверненням до органів влади підписалося 1048 присутніх на мітингу громадян.

Насамперед, що вражає зі старту. Гостиний Двір, комунальну власність – себто нашу з вами власність, шановні городяни, забрали у нас з Вами. Мовою київських бюрократів це називається «міська рада передала в оренду акціонерному товариству «Укрреставрація». Забрали відповідним рішенням Київради від 20.09.12 року. Обов’язково поцікавтесь на наступних київських виборах у кандидатів-міськдепутатів: “А як ви, пан-депутат, голосували по Гостиному Двору?»

Далі більше – Гостиний Двір збираються «реконструювати» в Торгівельно-розважальний центр. З цього приводу я пригадую одну історію. Мій знайомий підприємець з Київщини, маючи глиняний кар’єр і виробництво цегли, запросив якось інвесторів з Європи. Приїхали європейці, подивились на ту красу (а кар’єр знаходився на схилах Дніпра) і сказали: “Вам би тут не цеглу виробляти. Тут же чудові рекреаційні можливості». Невдовзі мій знайомий і археологію у тому кар’єрі знайшов, і місцевість ту оголосили рекреаційною зоною”.

До чого це я? Гостиний двір це не просто чудова будова. Це принаймні 200 років описаної Історії. Його реконструювали на місці старого Гостиного Двору

У 1800-роках. Лише описаної у Вікіпедії історії знаходимо понад 200 років, з 1809-го. А до того, тут був наш – український, не імперський (кажу це без жодної негативної конотації) Гостиний двір. З 60-х років вісімнадцятого століття. Отже нараховуємо 250 років! Чверть тисячоліття Історії Києва!

За такий шмат Історії будь-який європеєць порве свого чиновника. У європах кільканадцять цеглинок перетворюють в замок, винаходять для нього пристойну історію, одразу знаходиться сякий-такий привид, «стежка короля Річарда» або ще щось.

Нам нічого шукати і вигадувати навіть не треба. Ось – Гостинний Двір. Напевне сюди ходив Шевченко, можливо, заходив Пушкін під час своєї другої подорожі до Києва. А Могилянський Колегіум? А бурсаки? До речі, перший архітектор Гостиного Двору, Григорович Барський був випускником Могилянки. Це все наша історія, яку до того ж з відомих причин підчищали.

І от цей доволі поживний шар давнини-старовини збираються понівечити, іншого слова не маю, перетворивши у чергове скляно-металеве одоробло. Я розумію, що бізнесова уява певного ґатунку українських підприємців не сягає далі кабаків-кафешек з гральними автоматами. Ну, що тут порадити? Пацани, ви поплутали старовинну частину Києва з більш перспективним для новітнього «дрім-тауну» спальником.

І на останок, для порівняння. Перший Київський Гостиний Двір років так на 10 древніший за Сполучені Штати Америки. Може хоч цей факт якось вплине на наших чиновників, які вийшли не з гоголівської шинелі…

Ігор Рудич, журналіст