Рецензія на книгу «Вони не дочекалися світанку» Гаруна Токака

18 січня 2013, 23:56
Власник сторінки
Фотограф, рекламний менеджер, студент
0
Рецензія на книгу «Вони не дочекалися світанку» Гаруна Токака

Ода людині, де б вона не була...

Книга «Вони не дочекалися світанку» - чудова збірка оповідань та нарисів турецького письменника й публіциста Гаруна Токака. Гадаю, кожен читач може погодитися: цей твір здатен проникнути в найглибші пласти людської душі, витягнути назовні найтонші переживання, викликати найщиріші емоції.

Збірка нагадує мені барвистий турецький килим, який дивує неспокушене око своїми ніжними та загадковими мотивами. Але й цим порівнянням неможливо повністю схарактеризувати книгу… Автор надзвичайно вдало з’єднав у нарисах такі абсолютно протилежні речі, як життя і смерть, дитинство і старість, бідність і багатство, страх і сміливість, любов і ненависть. Крім цього, важко пригадати подібну книгу, у якій було б так зрозуміло для будь-якого читача погляди письменника-мусульманина на життя православного суспільства.

Також мене приємно вразило ставлення Гаруна Токака до України та Європи загалом. Він не виокремлює жодну країну, не ставить одну над іншою, але шукає в кожній місце для свого, турецького народу, його історії та щоденного життя.

Але, звичайно, на фоні вищезгаданого, ця книга розповідає про людські вчинки та щирі почуття. Створена Гаруном квінтесенція життєвої мудрості й досвіду переконує читача в тому, наскільки автор захоплюється власними героями. Він ніби нанизав на нитку своєї повісті прекрасні перлини-особистості… Тут можна побачити будь-кого: і знедолених жінок-матерів, і турецьких воїнів, що не повернулися додому, і сміливих учителів, і заможних бізнесменів, і добрих безхатьок, і щирих робітників, і стареньких одеситів.

Кожне слово, кожна репліка й ситуація викликає потік думок, емоцій, філософських міркувань. Хіба можна назвати цю збірку інакше як «дивовижна»?

Наостанок хочеться сказати: якою б не була особистість, яка віра не жила б у її душі, під яким прапором вона б не ходила – має завжди залишатися людяною. Адже, як зазначив сам Гарун Токак: «…якби всі люди на землі виховувалися з такими справжніми почуттями, яким би тоді став світ! Він точно був би схожий на рай на землі».


Чужа Юлія

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Плохие пользователи
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.