Питання щодо участі представників опозиційних сил
як у сесійному засіданні Київської міської ради 19 серпня, так і її
блокуванні наразі залишається відкритим. Каменем спотикання для
опозиціонерів виявились ініціативи нардепів від «Батьківщини», зокрема,
Миколи Мартиненка.
Усвідомлюючи можливі негативні наслідки для «Батьківщини», насамперед
політичні і соціальні, М.Мартиненко активно розробляє сценарій
«пасивного невтручання» безпосередньо «білосердечних» у процес
блокування роботи сесії. Натомість, зважаючи на можливий негативний
електоральний резонанс (на сесії заплановано розгляд питань фінансування
бюджетних установ, виплат зарплат тощо), керівництво «Батьківщини»
аргументовано схиляє до участі у протестній акції своїх «побратимів» по
опозиції – ВО «Свободу» та «УДАР» В.Кличка.
Наразі який-небудь
логічний план дій в опозиції відсутній – ніхто не хоче попасти «під
роздачу» бюджетників напередодні київських виборів. Блокування ж роботи
сесії силами депутатів від опозиційних фракцій ВР України та Київради, в
авангарді якого, за задумом Мартиненка, повинні виступити представники
ВО «Свобода» та «УДАРу», останніми сприймаються доволі скептично, а то й
негативно.
Натомість, і перші, і другі не прагнуть бути
використаними в темну, вишукують прихильників серед громадських
організацій. Як варіант вирішення питання, керівник Київської міської
організації ВО «Свобода» А.Іллєнко розраховує підставити для силового
протистояння активістів ГО «Київське Віче», «Форум порятунку Києва»
«Незалежна країна», «Кияни разом», «Київський культурний трибунал» та
інших небайдужих попаритись за винагороду.
У випадку вдалого
проведення акції 19 серпня, «Свобода» автоматично долучиться до
«позитивних результатів», якщо ж події отримають негативний резонанс –
відповідь «Свободи» проста – це не ми, це громадські активісти.
Що ж
стосується поміркованих «ударівців», то ініціативи Мартиненка ними
взагалі сприймаються вкрай негативно. Керівництво «УДАРу» не підтримує
радикального розвитку подій з блокування роботи Київради і схиляється до
варіанту невтручання під час голосування депутатів щодо соціальних
питань. Сам же Віталій Кличко вирішив взагалі не повертатись в Україну,
поки не завершаться події «19 серпня».
Зрозуміло одне – кожен з
ініціаторів блокування намагається реалізувати проект «19 серпня»
чужими руками і, фактично залишаючись осторонь, потім розділити лаври
переможця.
Доцільно зазначити, що Київська міська рада, попри спроби
блокування її роботи опозицією, зберігає легітимність до тих пір, поки
не буде обрано її новий склад, і, як наслідок, - залишається єдино
можливим органом місцевого самоврядування. Ситуація ж, яка склалась у
середовищі працівників бюджетної сфери столиці, є доволі напруженою.
Через блокування сесійних засідань тією ж опозицією, починаючи із серпня
місяця керівництво міста не в змозі виплачувати 25% надбавку вчителям,
медикам та працівникам сфери культури, що може спричинити соціальний
вибух та мати вкрай негативні наслідки для столиці.
Дилема для
опозиції навколо Київміськради за принципом «блокувати не можна
підтримати» виявилась непосильним завданням, усі варіанти якого
однозначно грають проти самої опозиції. Доводити політичну спроможність
блокуванням бюджетних і соціальних питань не те, щоб не вигідно –
політично протипоказано, а якось проявляти себе потрібно. От тільки
чомусь – обов’язково чужими руками. Така вже природа сучасної
української опозиції – і рибку з’їсти, і руки не забруднити.