Берестейська унія 1596 року

Об'єднення католиків та православних.

 Потреба унії між християнами постала після їх розколу у 1054 році на західну католицьку та східну православну церкви. Ватикан, який здавна мріяв про поширення католицької віри на східні території, 2 рази пробував об'єднатися із православ'ям: церкви досягли аж двох уний - одна у 1274 році на соборі в Ліоні, а друга 1439 року на Флорентійському соборі. Жодна з них так і на ділі об'єднати східних та західних християн.
  Але, незважаючи на невдачу, Ватикану все ще намагався поширити свій вплив на слов'янські землі. Ві дуже підтримував дії польської корони стосовно білоруських та українських земель. Також, поширення єзуїтського руху на території Речі Посполитої(яких туди послав Ватикан із метою боротьби з протестантами) значно вплинуло на покатоличення українських земель. На кінцівку 16ого сторіччя ідею унію з католиками почало підтримувати й верхівка українсього духовенства, а також деякі феодали, які мали за мету зробити сильнішим своє становище відносно польських феодалів. Не слід забувати й про Москву, від якої польська влада хотіла скоріше "відрізати" українців. В решті-решт, українське духовенство підтримувало уніатів через благі наміри: припинити ополячення української шляхти та міщанства, які б за допомогою унії отримали б рівні права із католицькою польською шляхтою.
   Отже, саме українському духовенству належала ініціатива приєднання до католицької віри. У 1590 році частина  українських єпископів звернулися із проханням до Сигізмунда ІІІ Ваза.
   Уже 9 жовтня року польский король і київський митрополит Михайло Рогоза за дорученням Папи Климентія скликали в Бересті в церкві святого Миколая церковний собор для офіційного проголошення унії. Проте собор одразу розколовся на два окремі собори — православний і уніатський. Берестейська унія була укладена 16  грудня 1596 року.
   Хоча спочаку більшість українского духовенства й магнати підтримували унію, але потім вони почали виступати проти неї. Наслідком унії стало те, що представники нової греко-католицької церкви так і не набули тих прав і привілеїв, які їм було обіцяно. До уніатів відносилися не набагато краще, ніж до православних, зате до останніх стали відноситися ще гірше. Результатом унії стало виникнення повстань та загальне обурення українського народу. На початку 1630-их польський уряд змушений був видати "Статті для заспоконня руського народу".