Проголошення Карпатської України самостійною державою.

Проголошення Карпатської України самостійною державою.

У 1918 році відбувся розпад Австро-Угорської імперії, однієї з наймогутніших імперій свого часу. Закарпатська Україна, будучи її частинкою, опинилася у складі Чехо-Словаччини. Було укладено Сен-Жерменський договір, за яким Закарпатській Україні мали надати автономію. Але у 1920 році Чехо-Словацька республіка прийняла конституцію, ставши унітарною державою. Невиконання угоди уряд країни пояснював непідготовленістью краю до самоврядування через відсутність політичної еліти та низький рівень освіти.

Але Мюнхенська угода все змінила. У 1938 році Чехо-Словаччина була примусово реорганізована у федерацію. А. Бродію було доручено Чехо-Словацьким урядом сформувати автономну адміністрацію. Хоч він був лідером русинського руху, до адміністрації автономії увійшли й представники народовського (українського) руху. Та невдовзі Бородій був звинувачений у прагненні приєднати край до Угорщини та співробітництві з угорською розвідкою. Тому через деякий час сформувати адміністрацію автономії було доручено А. Волошину, лідеру народовського руху.

Населення краю переважно підтримувало русофільський рух, тому нова адміністрація автономії опинилася у скрутному становищі. Але не лише це пригнічувало: за рішенням Першого віденського арбітражу від краю були відторгнуті найбільш економічно розвинуті райони і міста, а саме Ужгород, Мукачеве, Берегове та інші, що були передані Угорщині. Дестабілізовували положення й диверсійні загони з Угорщини та Польщі, що діяли у краї.

Адміністрація краю, не маючи підтримки серед населення,  попросила допомоги у ОУН, що зайняли найважливіші посади і відразу ж почали створювати збройні формування.  У краї було заборонено усі політичні партії, окрім Українського національного об’єднання. Усіх незгодних було ізольовано у концентраційні табори, що не були таборами смерті, які утворювали фашисти.  Вибори в січні 1939 року було сфальсифіковано, у результаті було оголошено що за УНО проголосувало 86% відсотків виборців.

Було скоєно спробу створити збройні загони «Карпатська Січ», що викликала конфлікт із Чехією. У ніч із 13 на 14 березня 1939 року частини чехословацької армії завдали поразки загонам «Карпатської Січі», що намагалися оволодіти складами зі зброєю. Цей конфлікт стався напередодні вторгнення на територію краю угорських військ. Із Праги Чеським військам було наказано не чинити опір. Загони «Карпатської Січі» у кількості 2 тисяч чоловік стали на оборону краю. Вони чинили настільки завзятий опір, що перетворив наступ угорської армії на складну операцію. Вирішальні бої розгорнулися на Красному полі під Хустом. Тим часом 15 березня 1939 року у приміщенні гімназії Хуста зібрався Сейм Карпатської України,  на якому було проголошено її незалежність.

У законі, що ухвалив Сейм були такі положення:

Карпатська Україна є незалежна держава.

Назва держави є Карпатська Україна.

Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України.

Державною мовою є українська мова.

Барвами державного прапора Карпатської України є синя і жовта.

А. Волошин був обраним президентом Карпатської України. Але вже 18 березня 1939 року територія краю була повністю окупована угорськими військами. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії. Застосовуючи партизанські методи боротьби окремі загони чинили опір окупантам, але не змогли нічого добитися. Це продовжувалось до кінця квітня.