«Ой-я, ой-я-я, Ялта, женщіни і я» … відомий хіт минулого літа від Дзідзя актуальний і сьогодні. Тільки для когось межа мрій – Ялта чи Залізний Порт на Херсонщині, а для когось питання комфортного заокеанського відпочинку давно перестало бути проблемним.
Не пасуть задніх і наші «любі друзі» - опозиціонери. Арсеній Петрович – скромно з туристичним візитом у Швейцарії, Віталій Кличко ще «скромніше» – у Філадельфії. Ну і нехай відпочивають, скажете ви, що кому до того, де тратять кошти чемпіон світу з боксу і лідер найбільшої опозиційної партії. От тільки у питанні цьому є два аспекти: чиї гроші йдуть на відпочинок і чим в цей час зайняті підлеглі в Україні?
Знаючи жадобу до грошей як у Кличка, так і у Арсенія (про це знає увесь навколополітичний і бізнесовий Київ), більш ніж переконаний, що кошти на відпочинок не з власного гаманця, а з партійної каси. І знову ж таки не хочеться зупинятись на джерелах поповнення цих кас, зрозуміло ж – явно не з членських внесків.
Питання в іншому – які настанови і плани на найближчий період для підлеглих в Україні хочуть реалізувати відпочиваючі бонзи? Адже відсотки за літо можна не тільки втратити, а й своєю бездіяльністю передати «ворогуючому табору».
То ж черговою нагодою для збереження підтримки Кличком було визначено святкування в Україні 1025-ччя Хрещення Русі. Тільки не в плані святкування, а зовсім навпаки. Сонячний УДАР чи ще якась каліфорнійська мара посприяли тому, що в голові у боксера визрів план – попіаритись і, водночас, імідж влади поганьбити перед світовою спільнотою. От тільки влада тут якраз не постраждає, адже святкування, за прогнозами, буде дійсно масштабним і красивим. Постраждає імідж країни, під прапором якої той самий Кличко має намір взяти участь у наступних Олімпійських іграх.
І коли у країні на усіх рівнях готуються як до самого відзначення історичної у геополітичному плані події, Кличко і компанія вигріває на каліфорнійському сонці план з дискредитації керівництва країни перед учасниками святкувань. В хід підуть намети, плакати, акції протесту в усіх регіонах, демонстрації і виступи з критикою влади. І все це Кличко планує реалізувати 27 липня, саме в день святкування Хрещення Київської Русі.
Знову питання – а чи поділяють такі блюзнірські методи самі соратники Кличка, а найперше – щирі православні віруючі, для яких цей день має бути знаковим. Адже загальнодержавне свято зусиллями «ударівців» може бути перетворено на чергові «святошинські штурми», оскільки обов’язково якесь підставне опудало з журналістським бейджем засуне кудись або мікрофон, або голову. Навіть якщо це буде звичайнісінький ліфт, все одно буде розцінено як напад на журналіста. Така вже тенденція.
Чомусь історія повторюється – одні на заокеанських пляжах гріють «нижчеспини», а інші змушені займатись організацією протестів на батьківщині в надії, що їх помітять і оцінять. Не оцінять, - не сподівайтесь. Використають і викинуть, як «виріб номер 2». Такі правила гри у політиці – революції роблять романтики, а плодами користуються циніки.
І якщо Кличку і його «побратимам» для «куди втекти» завжди знайдеться місце у Європі і США, то для простих українців залишиться тільки Батьківщина, яка у них, на відміну від політичних манкуртів, одна.