Проти кого воює Гриценко?

є неузгодженості, які треба вирішувати зовсім інакше, тільки для цього потрібно трохи притримувати власні амбіції, яких схоже на те, у декого хоч відбавляй

Хотілось було назвати вчорашню витівку Анатолія Гриценка з голосуванням «проти» Проекту Закону «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» № 3787 демаршем. Проте, з огляду на те, що це вже не перший випадок, коли його дії не піддаються логічному поясненню, назву це капостю. Вона також приправлена ноткою маразму вигляді гордого, майже урочистого, наголошення на тому, що разом з ним «проти» проголосував «тушка» Канівець, який є ще й членом партії «Громадянська позиція». Чесно кажучи, цього не знав, тож тепер точно все стало на свої місця.

Але повернімося до дискусії навколо закону. Гриценко стверджує, що даний акт звільнить від відповідальності працівників «Беркуту» та інших силовиків, які брали участь в розгоні мирних демонстрацій, адже їх фактичне перебування на цих заходах, наче б то, може трактуватися як участь в них. Натомість автори законопроекту категорично заперечують таке твердження.

Так, Павло Петренко пише: «…Згідно статті 2 закону про міліцію, який розповсюджується і на "Беркут", основним завданням міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, охорона і забезпечення громадського порядку.

При цьому чинне законодавство визначає вичерпний перелік прав та повноважень, які надаються працівникам міліції під час виконання своїх службових повноважень. І в цьому переліку немає жодної згадки про те, що міліціонер може бути учасником масових заходів!..

Правилами поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України встановлено, що службова діяльність працівника органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до принципу нейтральності. А це передбачає відмову працівника від участі в діяльності політичних партій і рухів в будь-яких формах…»

Наче все зрозуміло. Проте, ловлячи себе на тому, що необхідно розвіяти будь-яку тінь упередженості вирішив звернутися до кількох знайомих юристів у нейтральності яких не маю сумніву. Закон невеликий, тож вивчення його багато часу не займає.

Відповіді були приблизно однаковими нічого такого про що говорить Гриценко не побачили. Це не вигадка і не показуха, керувався автор лише бажанням з’ясувати для себе, задовольнити власну цікавість та підтвердити чи розвіяти власні сумніви.

Закон стосується лише протестувальників, які брали участь в акціях протесту і аж ніяк не стосується працівників, так званих, правоохоронних органів, які незаконного затримували, били і калічили беззахисних ні в чому не винних громадян та журналістів.

Для себе з’ясував.

Виникає питання причини такої поведінки. Як на мене, варіантів небагато. Все або досить просто – Гриценко може намагатися створити навколо себе та навколо свого кишенькового нікому не потрібного партійного проекту якийсь інформаційний привід. Або дещо складніше. Не хочеться звинувачувати не маючи доказів, але те, що така поведінка є системною і подібні речі повторюються вже протягом року з певною регулярністю може свідчити про те, що він отримує з Банкової такі ж «інструкції» як і Пшонка сьогодні на пленарному засіданні Верховної Ради: "Рівно підборіддя, не хитатися".

Тільки якщо це справді так, то ті інструкції певно трохи складніші і докладніші і повідомляють не лише як хитатися чи не хитатися, а в який бік і з якою ціллю і не лише це.

Замість того, щоб воювати з аморальною злочинною владою Гриценко чомусь воює з опозицією та, зокрема, з фракцією членом якої поки що є. Не маю нічого проти наявності власної позиції щодо різноманітних питань та рішень фракції, членом якої є конкретний депутат. Але є неузгодженості, які треба вирішувати зовсім інакше, тільки для цього потрібно трохи притримувати власні амбіції, яких схоже на те, у декого хоч відбавляй.