Чечетов і Лук’янов прибули захищати «незалежного» Пилипишина і їм явно не cмішно

всі обрали шлях, яким будуть іти, а це означає, що попереду нас чекає новий виток запеклої боротьби на всіх фронтах

СЕМЕРО народних депутатів від Партії регіонів в супроводі «тітушок» удостоїли своєю присутністю ОВК №223, де повним ходом триває підрахунок голосів, які віддали за кандидатів у народні депутати жителі Шевченківського району міста Києва.

Черговий геніальний парадокс – група депутатів на чолі з Лук’яновим та Чечетовим (погодьтесь, контингент явно підібраний не випадково) прибули на допомогу «незалежному» Пилипишину, який віднедавна на всю країну волає про необхідність відставки уряду та робить подачки Євромайдану паралельно з масовим підкупом виборців та брудною інформаційною кампанією проти Юрія Левченка.

От і ціна тій «незалежності».

Як писала журналістка Тетяна Ніколаєнко, Пилипишин схоже і справді розрахувався за свою свободу. І схоже він за це заплатив досить високу ціну. Окрім цього, відправку такого десанту «урків» можна пояснити і тим, в якій ситуації опинилася влада, котрій зараз конче необхідно завдати хоч якихось іміджевих, політичних та психологічних втрат опозиції.

Та й прибув десант незадовго після того, коли стало зрозуміло, що Юрій Левченко впевнено перемагає Віктора Пилипишина. В останнього, що правда, вибір невеликий – він мусить будь-якою ціною здобути мандат, інакше владі перестане бути потрібним, а в тому разі, якщо сфальсифікувати перемогу не вдасться (з огляду на результати опитувань іншого шляху перемогти для нього вже не існує), то після оголошення результатів волевиявлення Пилипишину одна єдина пряма дорога – в СІЗО та під суд. І то вже нема гарантій, що з ним будуть возитися.   

Варто підкреслити одну цікаву, і як на мене, важливу річ. На обличчях тих таки Чечетова і Лук’янова вже не було тієї показової самовпевненості, єхидної посмішки, демонстративної зверхності та пихи. В очах у них читалися розгубленість, страх. Вони вже не такі веселі як зазвичай. Чечетов узагалі стояв як бессарабський Лєнін, кліпаючи очима, поки його за комір не протягнули через кордон з демонстрантів та міліціонерів колеги.     

Це свідчить про те, що ми на правильному шляху. Ті, хто вчора були впевнені в своїй безкарності, нездоланності та недосяжності сьогодні зрозуміли, що кінець їх безкарності дуже близький. 

З огляду на те, що влада таки пішла шляхом безпредєлу на цих виборах, вона продовжує суїцид та не може відмовитися від своїх бандитських звичок. Вона не проявляє здатності не те, що йти на компроміси, а й просто грати чесно і на паритетних засадах з метою самозбереження, що було б цілком логічно. Але шукати логіку в діях влади всі давно перестали.

Під ОВК №223 зараз вісім автобусів із силовиками (те, що вдалося побачити), підтягуються «тітушки». Цілком можливий силовий варіант.

З огляду на викладене, всі обрали шлях, яким будуть іти, а це означає, що попереду нас чекає новий виток запеклої боротьби на всіх фронтах.