Говорячи про
рівень політичної культури деяких українських політиків, залишається лише
зніяковіло знизувати плечима.
Безумовно, не
секрет, що поняття парламентської культури просто не стоїть в контексті
сьогоднішніх реалій.
Дуже красномовно і символічно виглядає коли, наприклад, коли депутати
ділять зал засідань парламенту за принципом поміченої території та
виганять зі «своєї» ділянки «чужих», коли у відповідь на законну вимогу
дотримання закону і використання державної мови у державній установі, депутатів називають "фашистами",
а в когось вистачає розуму називати так ще й два мільйони українських
виборців, коли депутати чоловіки б’ють депутатів жінок, а після того ще й
просять інших “бути мужиками», коли депутати кидаються з кулаками на
помічників та журналістів, які слідкують за дотриманням законодавства у
частині особистого голосування в сесійні залі.
В окремі ж дні до
цього цирку долучається Кабінет Міністрів України. І коли вже здається,
що абсурд вже досяг свого апогею, деяким міністрам вдається внести щось
своє, більш-менш свіже та таке, що викликає хоч і показову, театральну,
але все ж досить різку реакцію у видних представників провладної
більшості, яка за цей Кабмін голосувала.
Цього разу відзначилася Міністр соціальної політики Наталія Королевська,
яка і без того не дуже любить та вміє виступати з трибуни, та ще й
відзначається різкими та безпідставними випадами в бік опонентів під час
дебатів або просто тих, хто задає незручні запитання.
Так, на
запитання одного з депутатів від опозиції про гуманітарну допомогу, що
стоїть на кордоні і вже тривалий час чекає на розмитнення, міністр
підвищила тон і почала кричати, що викликало обурення в сесійній залі.
При чому, варто було б також вдуматися в зміст, того, що вона
прокричала: «кабріолети і машини контрабандою не пройдуть через кордон».
Так
он воно що! Значить під виглядом гуманітарної допомоги, подарунків для
дітей-сиріт, через митний кордон України хочуть перевезти автомобілі!
Невже їх і справді подарують нужденним дітям?!
В будь-якому разі
якогось сенсу в цих словах шукати не треба. Характеристика одна –
політична шизофренія. Насправді відповісти по суті було нічого, але
сказати щось потрібно було.
Королевська «намріяла» собі
міністерське крісло, та й то, мабуть, лише тому, що треба
відпрацьовувати вкладені в політичний проект «Україна вперед» гроші,
інвестиції, які були змарновані, напевне, найбільш безглуздо, та
кампанія, яка обернулася найбільшим політичним провалом за останні роки.
Тут міністр, напевне, переплюнула навіть того ж таки Тігіпка, який в
будь-якому разі свого часу зіграв набагато успішніше.
Така реакція викликала картинне обурення навіть у «регіоналів». Ганна Герман демонстративно попросила Азарова Королевську в парламент більше не приводити,
бо та, мовляв, не вміє розмовляти з депутатами, налагоджувати діалог.
Хай би, як там не було і що б хто не казав, але такого собі дозволяти в
будь-якому разі не можна.
Хоча, таке прохання до Азарова не зовсім то за адресою. Ще не всі
забули, як він з того ж місця в минулому скликанні відкритим текстом
«посилав» опозицію. Тож, в такому разі йому теж приходити не варто. Але
чи не буде то для представників Кабміну великим полегшенням, адже якщо
Корлевську в парламент «не приводити», то їй не доведеться відповідати
на незручні запитання та ганьбити себе своєю поведінкою, тож прохання
Герман – швидше послуга для «мрійниці», ніж прояв недовіри та
справедливої критики.
оригінал на lb.ua