Тисячу років Росія не повернеться до реальності

саме Москва завжди вживала найактивніших заходів для того, щоб знищити Україну як суб’єкта міжнародної політики, міжнародного права

Політики та дипломати РФ продовжують біснуватися з приводу євроінтеграційних  кроків України, при чому хвиля інформаційних атак, основним лейтмотивом та кістяком є випади з боку цих осіб, не перестає наростати.  

Так, заява постійного представника Росії при ЄС Володимира Чижова в Брюсселі не є винятком і цілком вписується в загальну доктрину торгової війни, а також інформаційної війни, яку Кремль безпосередньо в Україні програв і поки безуспішно намагається надолужити втрачене до листопада цього року. Чижов заявив, що якщо Україна вступить до ЄС, то це станеться не раніше, ніж через тисячу років. (Автор вже наголошував на тому, що неодмінно буде низка випадів на дипломатичному полі (http://www.pravda.com.ua/articles/2013/08/9/6995767/).

Перед цим радник Путіна Сергій Глазьєв заявив, що Україна перестане бути для Росії стратегічним партнером та (увага!!!) зникне як суб’єкт міжнародного права.

З цього приводу хотілося б нагадати, що українці не страждають масовою церебропатією і загалом здатні оцінити ті історичні події та процеси, які супроводжували відносини України та Росії протягом останніх майже чотирьохсот років та дати їм об’єктивну оцінку. А оцінка ця продукує логічний і цілком зрозумілий висновок – саме Москва завжди вживала найактивніших заходів для того, щоб знищити Україну як суб’єкта міжнародної політики, міжнародного права.  

Саме цим Кремль займається і зараз.

Як доказ тому, необґрунтована з точки зору партнерства та взаємної підтримки агресія, яка все посилюється і зовсім не вписується у зміст деяких тез, які час від часу лунають в заявах Путіна та його підлеглих про «повагу до вибору», «стратегічне партнерство» тощо.

Москві так і не вдалося переконливо пояснити Києву – чому йому може бути вигідне зближення із суб'єктом зовнішньої політики, який працює не на укріплення взаємовигідних відносин, а активно займається знищенням і так слабкої економіки та дискредитацією того ж таки Києва в очах світової громадськості?

Росія як і завжди палить мости між собою та Україною, але при цьому не відпускає, а зіштовхує у прірву, що є під тими мостами.

На що точно знадобиться не менше як тисячу років – так це на те, щоб вилікувати імперські пухлини, які тиснуть на мозок і змушують уявляти себе вершителем долі народів. Та й то, само по собі це не зникне, а лише після довгих та виснажливих процедур із повернення до реальності.

Варто нагадати, що з північним сусідом по-чесному будувати відносини просто неможливо: не та ментальність, відсутність почуття відповідальності, обов'язку.

Недавно мережею пройшла теза, яка стала відносно помітною хіба що серед блогерів та інших політично активних користувачів мережі. Вона полягає у вислові, який невідомий автор вкладає в уста Путіна. А саме:

"Якщо ви не вступите до Митного союзу, то ми зробимо вам дуже погано, а якщо вступите, то – ще гірше".

 Іронія? Безумовно, проте зараз вона цілком вписується в ту картину, яка вимальовується, при розумінні планів Москви.

Путін заявляє, що Україні підйому без Росії не бачити, але судячи по всьому, з Росією, тим більше. Ось яку без альтернативність пропонує Кремль.

P.S. Ну, а найбільш абсурдно виглядає в контексті всього цього фарсу істерика Жириновського, який стверджує, що Україна порушує всі договори. Оце так новина! Для слів пройдисвіта і характеристика відповідна: хто голосніше кричить – той злодій, і ніякої адекватної полеміки з ним бути не може. Так само, як і у випадку із криком про те, що Донбас, Харків і Крим – це Росія. Якщо людина і справді так думає, то тут або проблеми з академічним курсом історії в однієї людини, або проблеми самого академічного курсу історії в конкретній державі, для чого, власне, і є інтернет, де можна завантажити купу нормальної літератури, ну або це просто психічний розлад.