Кабмін знову затикає бюджетні діри за рахунок чорнобильців

цього разу економлять на путівках, чорнобильців поставили перед фактом, відібравши в них законне правою відповідно, на них і зекономили

Не зважаючи на цілу низку скандалів, які набули, в тому числі, значного міжнародного розголосу, влада продовжує знущатися над інвалідами чорнобильцями. Після скороченням виплат і позбавленням пільг, ігноруванням рішень міжнародних судових інстанцій, фантазія урядовців не вичерпалася.

27 березня 2013 року Постановою Кабінету Міністрів № 261 було затверджено «Порядок організації оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

               Відповідно до п. 3 Порядку, пріоритетним напрямом оздоровлення постраждалих осіб та потерпілих дітей є забезпечення їх санаторно-курортними путівками відповідного профілю лікування.

      Відповідно до п. 4 Порядку, особи, віднесені до категорії 1 та категорії 3 (у випадках, передбачених законом) безоплатно забезпечуються санаторно-курортними путівками.

             Проте, в документі наявна чергова знущальна норма.

Справа в тому, що відповідно до п. 7 Порядку, документи для взяття на облік для забезпечення путівкою у наступному році подаються до 15 жовтня поточного року.

Таким чином, громадяни, що підпадають рід вказані категорії та мають законне право на отримання путівок, позбавляються такого права у 2013 році, якщо не подали заяву до 15 жовтня 2012 року.

По-перше , значна частина чорнобильців не знала про такі нововведення, проте, це не має жодного значення, оскільки Азаров вирішив позбавити їх можливості лікуватися заднім числом.

По-друге, деякі громадяни, що підпадають під вказані категорії, проходили оздоровлення в жовтні-листопаді минулого доку і Кабмін не пояснює, яким чином їм потрібно було і буде чинити в такій ситуації, коли подавати заяву і чи подавати їх дві – одразу на два роки.

Ось така в нас соціальна держава.

Ухвалена дана постанова була не зважаючи на те, що закон зворотної дії в часі не має, в Кабміні не потрудилися прописати норму, згідно з якою, чорнобильці мали б можливість в цьому році ще отримати путівки незалежно від того, коли подали документи, а з наступного року встановлювати такі правила без винятків, роз’яснивши та повідомивши всіх, кого цей документ стосується.

Фактично, чорнобильців поставили перед фактом, відібравши в них законне правою відповідно, на них і зекономили. Важко сказати, в якій ще державі так цинічно затикають бюджетні дірки за рахунок соціально незахищених верств населення. Факти є факти, але емоції теж присутні. Це чи не найбільша ганьба для держави.

Це, власне не єдиний приклад, були й більш тонкі знущання, так, Кабмін подав проект Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», в який вмудрився запхати такі ж, скажімо культурно, не зовсім адекватні норми.

Даний законопроект, по-суті, був спрямований, якщо не на вирішення, то, принаймні, на часткове поліпшення ситуації, що має місце в соціальній сфері. 

Ним передбачалося з 1 липня 2013 року підвищити розмір надбавки на догляд за дитиною-інвалідом підгрупи А (І група поділяється на підгрупи А і Б), тобто, з високою мірою втрати здоров’я та надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду (стаття 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»), з 50 відсотків до 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, проект передбачав абсолютно незрозумілі норми, згідно з якими, орган, який призначає державну соціальну допомогу, може прийняти рішення про стягнення з одержувача суму «надміру виплаченої» допомоги. Простіше кажучи, держава дозволить органові, що призначає ту нещасну надбавку в розмірі від 243 до 302 гривень, стягнути її назад за своїм, фактично, одноосібним рішенням.

       Тобто, мова навіть не йшла про рішення суду щодо стягнення даних коштів на підставі зловживань з боку одержувача (подання документів, що містять неправдиві дані, неподання відомостей про зміну права на призначення надбавки на догляд, про працевлаштування), де відповідач мав би можливість довести протилежне, а саме, відсутність зловживань з його боку.

         При цьому передбачалося стягнення цих сум на підставі рішень органів, що призначають державну соціальну допомогу – без зазначення умови їх попередньої несплати одержувачами і об’єкта такого стягнення (та ж сама допомога, заробітна плата особи, яка її отримує і т. ін.).

Проте, в другому читанні вдалося добитися внесення відповідних поправок і вказані норми було вилучено, Закон було прийнято в іншому, умовно кажучи, більш соціально справедливому вигляді.