Звичайні мої вимоги щодо забезпечення правдивості
урядової інформації (див. Азаровстат
повідомив) спонукали відомого економічного
експерта полегшеного стилю пана Охрименка виступити з захистом неправди і
поясненням причин моєї «аморальної»
поведінки:
"Тут все
понятно, Александр Сугоняко заведомо дает неправую информацию, чтобы доказать,
что все плохо. Такая у его работа сейчас. Даже, если НБУ сообщает простую и
понятную информация он выдумывает негатив, чтобы как говорится "ложкой
дегтя в бочке меда" Что поделаешь, такая у его работа... В
действительности у нас большая часть вкладов это вклады небольшие суммы... И
нет никаких 60%. Это просто
выдумка..."
Дискусія
в такому ракурсі безглузда, адже правда в такій дискусії замулюється створенням видимості «успіхів» влади, напусканням
туману напівправди, замовчуванням. А це
– брехня, це зло, яке я ненавиджу!
Cтатистику
структури депозитів населення наведу нижче, а зараз про більш серйозне.
Випад
Охрименка проти мене це таке собі... А поширення ним неправди, служіння їй – не
прощаю. Бо країна тоне, гине в гидкій
каламуті брехні і де його частка помітна
теж. Від брехні президента, прем’єра, брехні
провладних гебельсів з нардепів та
експертів йде отрута і нестерпний пекельний смород. Більше
терпіти її суспільство не буде! Так
говорить Великий Майдан. Трибуна ж на
Майдані Незалежності поки що на цю тему мовчить.
У людей, у суспільства в цілому є життєва потреба в
правді, як і у чистій воді. З правдою є життя!
З брехнею – смерть. В брехні гинуть держави, країни, народи, суспільства,
бо за нею стоїть її батько – Людиноненависник. Лукавий. А брехуни – його слуги.
Часто люди ненавидять тих, які чинять їм зло, а не саме зло як таке.
Це
так по-людськи: глибоко негативно ставитися
до них, гніватися, ворогувати,
бажати заподіяти їм шкоду, мститися...
Це є антитеза любові, її повна
протилежність. Ненависть до людей роз’єднує їх, руйнує суспільство.
Ненавидіти неправдомовця, що обманює, або злодія, що обкрадає тебе й інших, так природно. Але перед тим, як його
зненавидіти, ви його вже засудили… Отже,
така ненависть є гріх. Так люди, навіть цілі суспільства потрапляють у вирву, чорторий зла, що все більше і
більше затягує їх у себе.
А ненависть до зла
– інша! Це обов‘язок доброчинної людини. І виявляється, що ця ненависть не опускає людину в каламуть
негативних пристрастей, а навпаки – звільняє від них, сприяє духовному зростанню. Вона
спонукає людей творити добро іншим і цим об‘єднує їх.
Ненависть до конкретного виду зла – брехні,
наприклад, є індиферентною по відношенню
до її носія, до того хто, її розповсюджує. Хто ненавидить неправду, той буде з нею боротися, незалежно від того, хто
її поширює: Янукович, Арбузов, Охрименко, Яценюк чи Сугоняко. І найбільша
вимогливість щодо нечинення зла має бути до самого себе! Але – не лише до себе.
І до інших! Це один зі шляхів духовного оздоровлення українського суспільства,
становлення його єдності у нетворенні зла і творенні добра.
Місце, де вирішується доля індивідуальної боротьби кривди
і правди, є серце: серце моє чи Охрименка,
нарешті ваше, шановний читачу, серце. А місцем, де вирішується доля цієї боротьби
в
нашому суспільстві, сьогодні є Майдан по всіх містах України. Він є потенційним
простором правди, але ним ще не став реально. Трибуна містить ще чимало неправди, яку чують люди на великому Майдані і тому нема
добродійного єднання між ними. Хто, як не всі ми зобов‘язані змити брехню з
наших сердець, змити брехню з трибуни Майдану!
Хтось боїться неправди і тому захищає
правду, чого б це йому не коштувало. Хтось боїться правди, приймає і поширює
брехню. Один дбає про стан свого духу, а
другий – про матеріальне…
Українське суспільство оживе, якщо через очищення наших
сердець від неправди дух запанує над матеріальним, а не навпаки. І хай допоможе
нам в цьому Бог!
Додаю для пана Охрименка
обіцяну офіційну статистику. Це дані з Річного звіту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за 2010 рік:
0.7% вкладників
тримали в 2010 році 56% від суми всіх вкладів.
З цієї статистики випливає також, що середній розмір депозитного
вкладу для 32,34 млн. (99,3%)
вкладників дорівнює 3.457 грн. А для 0,24 млн. (0.7%) вкладників він дорівнює 593.250
грн. або в 171,6 рази більший. Тобто
одна людина з 240 тис. багатих вкладників багатша за середнім вкладом за людину
з 32,34 млн. вкладників в 171,6 рази. Така ось нерівність, яка мабуть і втішає п. Азарова.
В АУБ є інформація станом на 1.10.2011 року. Вона така:
34,53 млн. (99,3%) вкладників мають середній вклад розміром 3 357грн., а 0,268
млн. (0,7%) – 598. 434 грн., або в 178,3 рази більше. Тобто розрив між багатими і
бідними вкладниками поглибився за 9
міс. 2011р. Те що він і далі
поглиблювався в 2012 та 2013 роках, у мене не викликає сумніву через
уповільнення, а потім і падіння промислового виробництва і ВВП та руйнацію
малого бізнесу.
У Річному звіті за 2012 рік (за 2013 рік звіту ще нема) Фонд розподіл
вкладів населення за розмірами вкладів не навів. Брехня може бути і у формі
замовчування важливої для суспільства інформації.
Переконаний, лише
спираючись на правду сьогоднішнього буття ми зможемо прозріти добре, справжнє
майбутнє України.