Для
українських аграріїв зима 2013 року видалася холодною не лише в прямому, але й у
переносному значенні. Традиційно на початку року аграрії після короткого
відпочинку готуються до весняно-польових робіт під майбутній урожай. Класичні
турботи аграрріїв у цей період – де взяти гроші, де купити насіння та інші
ресурси і в якому стані озимі культури. В цьому році влада перекреслила
традиційний список пріорітетів для агробізнесу в цей період року. Відтак проблемою
номер один для всіх аграрників стали проблеми, пов’язані з землею. В 2012 році уряд перед
виборами до ВРУ підняв нормативно-грошову оцінку землі, до якої прив’язана орендна плата, в 1,76 раз.
Ідея була догодити власникам земельних паїв. Вийшло все навпаки: більшість господарств
півдня і сходу України постраждали від спеки і просто не мають грошей оплатити
оренду за минулий рік.
Але цього виявилося замало для реального «пакращення».
Починаючи з нового року, практично заблокована процедура реєстрації договорів
оренди земель сільськогогосподарського призначення. Абсолютно випадково про це
дізнається податкова і не визнає статус сільськогосподарського виробника без
зареєстрованих договрів оренди, і як наслідок, вимагає платити замість фіксованого
сільськогосподарського податку всі податки, які вона ж і напридумала.
Здавалося,
що ще гірше могло звалитися на голову селян? Так, правильно, - штрафи за
бажання працювати за сучасними технологіями! За що? А просто комусь з великих
українських вчених, роботи яких не бачив жодний науковий журнал світу, в голову
взбрело придумати проекти землеустрою, за розробку яких треба віддати близько 50
гривень на гектар незрозумілим структурам, які за гроші замовника розпишуть, як
потрібно працювати за сівозмінами 80-х років минулого сторіччя. Ця ідея дуже
сподобалася народним обранцям, які проголосували в парламенті і встановили адміністративну
відповідальність за відсутність проектів землеустрою.
Те,
що влада вже давно не дивиться, що відбувається в сільській місцевості, є відомим фактом. Але цікаво, що спілкуючись із
непримиренною опозицією, звертаю увагу на ці всі проблеми і підказую, що
вирішивши ці проблеми або хоча би почавши про них голосно говорити, ви собі
назбирали б чимало голосів, але очевидно, що нова ВР не збирається перейматися
реальними проблемами. Набагато ефектніше побитися перед камерою або поїхати в Брюссель
і сфоткатися з Меркель для фейсбуку. Шкода.
Політична
безперспективність, земельний бардак, податковий тиск, безпрецедентний рівень корупції,
відсутність фінансів і бюджетної підтримки роблять АПК України, який до речі,
витягнув у 2012 році всю економіку нашої держави на своїх плечах,
непривабливим. Якось навіть не хочеться думати, що нас чекає восени....