Ніна
Архипівна свій шлях, щоб забрати у приватних і державних шахраїв свою
власність, пройшла повністю. Вона виконала свій громадянський обов"язок
захисту справедливості, захищаючи свої права. Далеко не всі в Україні це
роблять, і ті у кого "купили" бізнес, і окремі постраждалі громадяни,
і банки, доречі, теж бездіяльно заклякли.
Щоб
піднятися до рівня Ніни Архипівни далі вже громадські, масмедійні
і політичні структури зобов"язані діяти. Особливість моменту: в
цьому випадку державні органи, такі як НБУ і Фонд гарантування вкладів
населення, виявилися на стороні шахраїв. Ясно як день,
якщо люди не захистять законні права вкладників
Західінкомбанку, мовчки приймуть факт їхнього пограбування,
думаючи:"Мене це пронесе", то смію вас запевнити, що не пронесе
вкладників і інших банків.
Люди
у владі роблять те, що дозволяє їм суспільство
робити, щодня все більше хаміючи у відповідь на бездіяльність
суспільства, яке лохне. При такому ході подій не важко уявити, що чекає
на таке суспільство. Середньовіччя - то рай в порівнянні з ти, що буде в
Україні, якщо ми забудемо, що таке людська гідність в спільній дії.
Така влада
дана нам не випадково. Це міцне випробування. Але такого роду випробування не є
таким, що українське суспільство не здатне його пройти з Божою допомогою. Треба
йти. Архипівна пройшла. "Українська правда" йде.
Справа в
тому, що ми не маємо права, як громадяни своєї країни, не
захищати вкладників цього банку. Історія з цим банком, як і з банком "Даніель",
дуже схожа на репетицію масштабного лохотрону. Такий собі іспит на усвідомлення громадянського обов"язку для всіх
власників депозитних рахунків. І не лише для них. Маєш власність? Будеш лохом,
довірливим простаком - позбудешся. Ну дійсно, навіщо
таким "к..." власність, - думають собі молоді,
перспективні "младогегельянці" і "старші" у владі. І
вони щирі у такому своєму висновку. І в цій щирості їхня сила. Мало
людей, яким притаманна щира потреба захисту наших спільних прав на
власність і життя кожного з нас, в Україні сущих. Але вони є!
Я - лох, чи
ні? Я зневірений, я у відчаї, я знесилений? Чи - я здатний і
зобов"язаний діяти на захист своїх прав і прав Ніни
Архипівни бо розумію, яка біда буде далі у нашому спільному домі? Той
хто прочитає написане тут мусить дати відповідь СОБІ на ці питання! Молю Бога,
щоб вони були позитивні.
Додаток: копія судового рішення
