Перші опитані Андрій Іллєнко, Олександр Бригінець та Олександр Чорноволенко. Що з цього вийшло?
Ниньки
варто лише на вулицю вийти – як
безпремінно наштовхнешся на агітаційно-пропагандистську ятку якоїсь партії чи кандидата-мажоритарника.
І часто за глянцевою поліграфією буклетів, стосами часописів та листівок важко
розгледіти справжнє обличчя політичної сили чи встановити, які думки снують в
голові того чи іншого конкретного пошукача депутатського мандата. Але
легковажити цим не варт, бо ж від того наскільки освіченим, поінформованим та
тямущим він є, не в останню чергу залежить і те, наскільки успішно та ефективно
він відстоюватиме інтереси своїх виборців.
Оскільки
кожен кандидат-мажоритарник, згідно з виборчим законом, прив’язаний до конкретного округу, то отже і
поглиблені знання про свій регіон, народним репрезентантом якого він воліє
стати, мають бути на належному рівні. А чи так це є насправді, ми вирішили
переконатися і започаткували для цього такий собі інтелектуальний проект
«Проекзаменуй кандидата». Позаяк догукатися до вух провладних висуванців –
наразі марудна справа, то ми взялися за опозиціонерів.
Попервах
обрали трьох з них. Вони, безумовно, в числі головних фаворитів на перемогу у
своїх столичних виборчих округах. Це двоє представників «Батьківщини»:
Олександр Бригінець, який балотується по Оболонському округу №217, Олександр
Чорноволенко, який веде виборчу кампанію на Подільському окрузі № 220, а до
їхньої компанії долучили ще «свободівця» Андрія Іллєнка, який прагне заручитися
підтримкою виборців Деснянського округу №215 і поставили кожному з них по 16
запитань. Усі вони стосуються Києва, мають різну ступінь складності, але навіть
не володіючи глибокими енциклопедичними знаннями, на кожне з них можна відповісти.
Оскільки
це наш дебютний експеримент – то ми не
були надто прискіпливими при оцінюванні знань, які продемонстрували наші перші обранці і зараховували по півбала
навіть у тих випадках, коли відповідь, яка від них надходила, була не зовсім
повною або грішила певними неточностями. Звісно, що без певного суддівського
суб’єктивізму тут не обійшлося, але в цілому сам задум видається нам вдалим і
ми, безумовно, продовжуватимемо розпочату нами справу. Що ж стосується самих кандидатів в депутати,
то хоч ми і запопали їх зненацька зі своїми пропозиціями, однак назагал вони не
зле впоралися майже зі всіма
запропонованими їм запитаннями. Хоча висновки кожен з Вас нехай робить самостійно,
але, знаючи нехіть публічних осіб до такого роду експромтів, зазначу, що вже
сама їхня згода на участь у подібному проекті заслуговує на повагу.
А
зараз безпосередньо ознайомимо Вас з тим, що ж зі всієї цієї затії вийшло. Отож, трьом претендентам на
депутатські мандати, як зазначалося
вище, було поставлено 16 запитань, на які вони повинні були відповісти в режимі
бліцу. До речі, кожен з читачів може й
сам спробувати дати на них правильні
відповіді (особливо це стосується мешканців Києва), а потім порівняти свої
здобуті очки з кількістю балів, які набрали учасники проекту. Веселої усім
забави!
Питання №1. Яке місце у 1989 році серед усіх міст Радянського
Союзу посідав Київ за
кількістю населення?
Правильна відповідь - третє
місце. Із населенням більш ніж 2,5 мільйона. У Москві у 1989 році мешкало майже
9 мільйонів жителів, а в Ленінграді – більше ніж 5 мільйонів.
Андрій
Іллєнко: «Третє. Після Москви та Ленінграду». 1 бал.
Олександр
Бригінець: «Третє. Це була стратегія влади, щоб Київ не став другим містом за
населенням. У СРСР постійно намагалися створити конкуренцію Москви та
Петербурга». 1 бал.
Олександр
Чорноволенко: «Третє місце в Союзі було в Києва». 1 бал.
Питання №2. Одна з вулиць
Подільського району носить ім’я Вікентія Хвойки? А чим він був знаменитий?
Правильна
відповідь – він був археологом. Відкрив і дослідив Кирилівську стоянку, що
існувала близько 20 000 років тому на Подолі в Києві, а головне - явив
світові перші пам’ятки Трипільської культури.
Андрій
Іллєнко: «Археолог, який відкрив залишки Трипільської цивілізації під Києвом». Сумарно
- 2 бали.
Олександр Бригінець: «Це історик, дослідник
Трипільської культури. Якби світова наука визнала знання про Трипільську
культуру, то історія Європи зазнала б разючих змін». Сумарно - 2 бали.
Олександр
Чорноволенко: «Проводив розкопки на Кирилівській вулиці, відкрив Трипільську
культуру». Сумарно - 2 бали.
Питання №3. У 1953 році в Сирецькому
лісопарку було відкрито цей транспортно-розважальний, а заразом і навчальний
дитячий атракціон. Який?
Правильна
відповідь – на день залізничника 2 серпня 1953 року в Сирецькому лісопарку було
відкрито дитячу залізницю.
Андрій
Іллєнко: «Дитячу залізницю». Сумарно - 3 бали.
Олександр
Бригінець: «Дитячу залізницю». Сумарно - 3 бали.
Олександр
Чорноволенко: «Залізницю дитячу проклали». Сумарно - 3 бали.
Питання №4. За літописними версіями, саме на цій київській
річці, а зовсім не на Дніпрі, як вважає багато хто, відбулося хрещення киян у
988 році?
Правильна
відповідь – на Почайні поблизу її впадіння в Дніпро.
Андрій
Іллєнко: «Почайна». Сумарно - 4 бали.
Олександр
Бригінець: «Це річка Почайна». Сумарно - 4 бали.
Олександр
Чорноволенко: «На місці тієї річки нині розташована однойменна Почайнинська
вулиця. А річка називалась Почайна». Сумарно - 4 бали.
Питання №5. Перша дільниця
київського метро від станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» протяжністю 5,2 кілометра стала до ладу саме в
цьому році. В якому?
Правильна
відповідь – будівництво київського метрополітену було розпочато управлінням
«Київметробуд» у 1949 році, а перша дільниця Святошинсько-Броварської лінії від
станції «Вокзальна» до станції «Дніпро» стала до ладу 6 листопада 1960 року.
Андрій
Іллєнко: «У 1960 році». Сумарно - 5 балів.
Олександр
Бригінець: «У 1961 чи 1960 році». (Точно рік не вказано, але один з варіантів
правильний – 0,5 балів за це питання) Сумарно - 4,5 бали.
Олександр
Чорноволенко: «У 1960 році. До поїздів метро ще з тих пір, згідно
конструкторського задуму, чіплялося 5 вагонів, хоча, за всіма розрахунками, для
більш ефективних перевезень, їх мало би бути 6». Сумарно - 5 балів.
Питання №6. У .Києві є вулиці
Тампере, Лейпцизька, Братиславська, Тулузи, Краківська. Чому саме ці міста
вирішили увіковічнити в назвах вулиць?
Правильна
відповідь – не лише Київ, але й окремі столичні райони поріднилися з багатьма
зарубіжними містами, починаючи з 1961 року. На честь міст-побратимів у Києві
названо чимало вулиць.
Андрій
Іллєнко: «Напевно, міста-побратими». Сумарно - 6 балів.
Олександр
Бригінець: «Це міста-побратими. У нас зараз є понад 30 міст-побратимів Києва,
але немає стільки вулиць, які були б названі на їхню честь». Сумарно - 5,5
балів.
Олександр
Чорноволенко: «Це міста-побратими Києва». Сумарно - 6 балів.
Питання №7. У 1970-х роках на
Київському водосховищі було введено до ладу київську ГАЕС. Розшифруйте її
назву.
Правильна
відповідь – йдеться про першу в СРСР гідроакумулюючу електростанцію (ГАЕС).
Вона розташована на правому березі Київського водосховища, за 2,5 кілометра
вище від Київської ГЕС, поблизу міста Вишгорода».
Андрій
Іллєнко: «На Київському водосховищі? Тоді, мабуть, гідроакумулююча
електростанція». Сумарно - 7 балів.
Олександр Бригінець: «Гідроелектростанція, а
що позначає літера «А» - не пам’ятаю» (у відповіді не прозвучало «гідроакумулююча
електростанція» – 0 балів за це питання.) Сумарно - 5,5 балів.
Олександр
Чорноволенко: «Гідроелектростанція» (так само прикметника «акумулююча» не було
названо – 0 балів за це питання.) Сумарно - 6 балів.
Питання №8. Лише в 1701 році
Києво-Могилянська Академія дістала свою нинішню назву. А починаючи з 1632 року
(від часу заснування) називалася саме так.
Правильна
відповідь – називався цей навчально-освітній заклад Києво-Могилянським
колегіумом і став першою вищою школою не лише в Україні, а й в усій східній
Європі.
Андрій
Іллєнко: «Колегіум, по-моєму». Сумарно - 8 балів.
Олександр
Бригінець: «Колегіум». Сумарно - 6,5 балів.
Олександр
Чорноволенко: «На Подолі при Братському монастирі діяла Братська школа, а
пізніше її стали називати колегія». Сумарно - 7 балів.
Питання №9. Де в Києві розташовані
Аннозачатіївська та Хрестоздвиженська церкви?
Правильна
відповідь – обидві церкви розташовані на території Києво-Печерської Лаври.
Аннозачатіївська церква розташована над входом до Дальніх печер, а
Хрестоздвиженська височіє над Ближніми печерами.
Андрій
Іллєнко: «Чесно, не знаю» (0 балів за це питання.) Сумарно - 8 балів.
Олександр
Бригінець: «На Подолі, по-моєму» (0 балів – неправильна відповідь.)Сумарно - 6,5
балів.
Олександр
Чорноволенко: «Чи не на Подолі?» (0 балів – неправильна відповідь.) Сумарно - 7
балів.
Питання №10. Цей навчальний заклад, що
містився в другій половині 19 століття на місці нинішньої будівлі Палацу
культури та мистецтв, був покликаний «давати освіту, естетичне
й етичне виховання і право на посаду вчительок дворянських і купецьких дітей».
Правильна
відповідь – це Інститут шляхетних дівчат, в який приймали на навчання дівчат
дворянського походження, а пізніше дочок почесних громадян та купців 1-ої
гільдії.
Андрій
Іллєнко – «Інститут благородних дівиць».Сумарно - 9 балів.
Олександр
Бригінець: «Це жіночий заклад, як же він там називався…? Зараз, зараз. Моя
бабуся там навчалася…Інститут благородних дівиць». Сумарно - 7,5 балів.
Олександр
Чорноволенко: «За Союзу там був Жовтневий палац. А до революції – Інститут
благородних дівиць». Сумарно - 8 балів.
Питання №11. У 1935 році у Києві
почав діяти цей громадський вид транспорту?
Правильна
відповідь – тролейбус. Він був запущений у Києві 5 листопада 1935 року (це
місто стало другим в СРСР після Москви, в якому почав функціонувати цей вид
транспорту).
Андрій
Іллєнко: «Тролейбус». Сумарно - 10 балів.
Олександр
Бригінець: «Тролейбус». Сумарно - 8,5 балів.
Олександр
Чорноволенко: «Фунікулер чи тролейбус» (0,5 балів, бо названо два варіанти.)
Сумарно - 8,5 балів.
Питання №12. У якому році
володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зруйнував Київ, знищив багато
церков та монастирів та вивіз до Володимира ікону Пресвятої Богородиці?
Правильна
відповідь – у 1169 році основоположник майбутньої московської держави Андрій
Боголюбський, за підтримки князів Мурома, Рязані, Смоленська, Полоцька тощо,
увірвався до Києва і жорстоко сплюндрував це місто.
Андрій
Іллєнко: «Рік точно не
скажу. Кінець 12 століття» (0,5 балів – століття вказано правильно.) Сумарно - 10,5
балів.
Олександр
Бригінець: «Я не пам’ятаю про це» (0 балів – немає відповіді.) 8,5 балів.
Олександр
Чорноволенко: «Він сплюндрував місто не гірше татарської орди. В 12 столітті.
60-70 роки». (0,5 балів – назване століття і десятиліття) Сумарно - 9 балів.
Питання №13. Радянські війська у ході «Битви
за Дніпро» у вересні 1943 року захопили так званий Букринський плацдарм за 80
кілометрів південно-східніше Києва, у той же час за 30 кілометрів північніше столиці
України вони утримували інший плацдарм, який носив цю назву?
Правильна
відповідь – Лютізький плацдарм. На початку листопада звідси було розпочато
головний наступ на Київ силами танкового угруповання, перетягненого з
Букринського плацдарму.
Андрій
Іллєнко: «Лютізький». Сумарно - 11,5 балів.
Олександр
Бригінець: «Лютізький плацдарм. Там, до речі, загинув мій дід і там же він і похований». Сумарно
- 9,5 балів.
Олександр
Чорноволенко: «У Нових Петрівцях ще відкрита діорама тієї битви. Вилетіла назва
з голови. А! Пригадав. Лютізький плацдарм». Сумарно - 10 балів.
Питання №14. Воронезький фронт, яким командував
генерал Ватутін і який восени 1943 року вибив німців з Києва, 20 жовтня було
перейменовано. Свою нову назву він носив аж до завершення війни. Яку?
Правильна
відповідь – назву 1-го Українського фронту. Його командувачами були:
спочатку генерал армії Микола Ватутін,
потім маршал Георгій Жуков і насамкінець
маршал Іван Конєв.
Андрій
Іллєнко: «1-й український». Сумарно - 12,5 балів.
Олександр
Бригінець: «1-й український». Сумарно - 10,5 балів.
Олександр
Чорноволенко: «Це 1-й український. У його лавах згинуло дуже багато українців,
мобілізованих на скору руку. Яких часто кидали в бій без будь-якої зброї». Сумарно
- 11 балів.
Питання №15. У цьому році було відкрито
Київський Імператорський університет святого Володимира (нині Національний
університет імені Тараса Шевченка).
Правильна
відповідь – У 1834 році. Цей університет
у перший рік відкриття нараховував лише
два відділення: історико-філологічне та фізико-математичне.
Андрій
Іллєнко: «183… Зараз я Вам точно скажу. 1834 рік». 13,5 балів.
Олександр
Бригінець: «Зараз скажу…. 170 років не так давно святкували … 1842 чи 1843». (вгадано
з похибкою в 10 років – 0,5 бала за це питання) – Сумарно - 11 балів.
Олександр
Чорноволенко: «Це десь близько середини 19 століття» (вгадано з похибкою в
10-15 років – 0,5 бала за це питання.) Сумарно - 11,5 балів.
Питання №16. Першим ректором цього університету став
цей український вчений-енциклопедист,
історик, етнограф, поет зі старшинського роду на Полтавщині.
Андрій
Іллєнко: «Максимович». 14,5 балів.
Олександр
Бригінець: «Він був професором біології в Московському університеті. А пізніше його призначили ректором щойно відкритого
київського університету, щоб він почав проводити в його стінах політику
деполонізації та русифікації. А він натомість почав гнути проукраїнську лінію
та писати українську історію і за 10 місяців його зняли з посади ректора. Я забув його прізвище» (прізвища названо не
було, але сказано про нього багато -0,5 балів.) Сумарно - 11,5 балів.
Олександр
Чорноволенко: «Ви хочете, щоб я прізвище Вам назвав? На жаль, не пригадаю» (відповіді
не надійшло – 0 балів.) Сумарно - 11, 5 балів.
Отже,
в підсумку в Андрія Іллєнка – 14,5 балів із 16 можливих. В Олександра Бригінця
та Олександра Чорноволенка по 11, 5
балів. Як на мене, гідні результати! Чи в когось інша думка?
З
24 вересня запрацює наш новий сайт: detonator.kiev.ua і там можна буде
переглянути навіть телеверсії інтелектуальних змагань політиків. Охочі взяти в
них участь – зголошуйтеся прямо зараз! Для охочих поспілкуватися не публічно, а
в приваті традиційно лишаю адресу своєї поштової скриньки: 3348724@mail.ru
Сергій
Іщенко-Сіроманець
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.