Він підбив підсумки. І нам слід це зробити. Хоча, правду кажучи, не дуже хочеться. Бо цілий рік ми блукали чи то боком, чи то задом – Янукович і сам не розбере. Та хіба хочеш? Мусиш! Тим більше, що оцінки від рядових громадян надто відрізняються від того, що на зустрічі з журналістами набалакав глава держави.

У році, що минає, громадяни, як могли, насміхалися з депутатів-піаністів. Купу сатиричного відео випустили, зокрема, такого, де народний депутат Віктор Янукович-молодший тисне на кнопки за кількох своїх відсутніх колег. Пригадується, на попередній прес-конференції керманич образився, коли його запитали про це, мовляв, не чіпайте дітей. А чого ображатися, Бог його знає. Янукович протягом року і домагався такого результату – прагнув підпорядкувати собі все живе в цій країні, щоб і далі зміцнити вертикаль влади. Ось і домігся, що український парламент став іще меншим місцем для дискусій, ніж у сусідній державі. Він механічно голосує за те, що скажуть з Адміністрації президента. Наказали не переходити на зимовий час – депутати не перейшли. А потім в АП передумали – і народні обранці взяли і погодилися. Навіть не кажучи вже про серйозніші голосування.

Щоправда, недолік там є. Не вся опозиція ще перейшла до владної коаліції, що складається з регіоналів, комуністів і литвинівців. Але її впертість президент збалансував тим, що цілком незалежний від нього суд впаяв його опонентці на минулих президентських виборах і найвпливовішому з лідерів опозиції сім років. І сидить тепер Юлія Тимошенко за ґратами. А її однопартійці можуть побачити свою лідерку хіба в інтернеті на відео від чи то СБУ, чи то іншої якоїсь контори.

А опозиція тим часом гризеться собі потихеньку і синхронно з владою голосує за закон про вибори, вигідний нинішньому главі держави і його команді. Декларує єдність у боротьбі з режимом і каже, що узгоджуватиме кандидатів у мажоритарних округах. Але тут же спалахує сварка, що, своєю чергою, ще більше посилює вертикальність вертикалі влади. Януковичу лишається ще тільки Верховний Суд допідпорядкувати своїй Адміністрації – і тоді навіть не повна стабільність настане, а повний стабілізець.

Щоправда, крім близького оточення, мало кому концентрація влади в одних руках до вподоби.То чорнобильці, то афганці, то підприємці, то ще хтось виходять із протестами по всій країні. Бо покращення життя вже сьогодні відбувається хіба що в Межигір’ї. Інша країна спостерігає за розбудовою маєтку президента. Мабуть, заздрить.

На сайті уряду Російської Федерації розмістили уривок стенограми переговорів між главами урядів РФ і України. Я б сприйняв це як якусь пародію, якщо б не таке поважне джерело. Прем’єр РФ Владімір Путін під час переговорів щодо ціни на газ заявив своєму українському колезі Миколі Азарову, що «Ви у нас кров п’єте» і запропонував гостю присісти. Як і слід було чекати, переговори закінчилися безрезультатно. Хоча Путін називав міністра енергетики України Бойка ласкаво «Юра», але ніякої знижки на газ Україна не отримала. Зразу спало на думку, що Віктор Янукович під час виборів і після перемоги на них повторював, що він поліпшить відносини з Москвою і ліквідує те провалля, яке утворилося між двома країнами за часів Віктора Ющенка. Наприкінці року стало видно неозброєним оком, що не склалося. Бюджет складають з урахуванням надвисокої ціни на газ. Як сказав член фракції регіонів в українському парламенті Володимир Зубанов, Путін проміняв дружбу на долари. Мабуть, відкрив очі Януковичу, а то він досі і гадки про це не мав.

Нещодавнє непарафування Угоди про асоціацію з Європейським Союзом з глибин пам’яті дістало безглуздий і брутальний віршик: «Коли їдеш ти в Європу, сонце світить просто в ж...» Майже два роки Янукович і його команда розповідали нам, що ми підпишемо Угоду про асоціацію з ЄС. І що зрештою? Хотіли до Європи, а опинилися там, куди сонце світить. Текст угоди, звісно, парафують, але надій на його швидку ратифікацію парламентами країн – членів ЄС катма. Причини відомі: лідер української нації вперто не бажає дослухатися до закликів західних лідерів. І вдає, що вони його опускають.

Одним словом, у Януковича провал на всіх фронтах. Якби ми були в Європі, то така недолуга влада була би переобрана на найближчих виборах. Але ж не варто забувати про минуле залізного господаря і його команди. Можна не сумніватися, що на парламентських виборах наступного року вони скористаються власним досвідом і досвідом «Единой России» і вдаватимуться до фальсифікацій. Можна також не сумніватися, що народ цього не терпітиме. Отож, наступного року на нас чекатимуть найбурхливіші події.

А чим саме вони закінчаться – прогнозувати важко. Не можна виключати, що Янукович оголосить про перемогу своєї політики і вийде на прес-конференцію розповісти нам про зади і боки, якими не можна рухатися. Утім, куди саме рухатися – чи то в путінський Євразійський союз, чи то в Європу – ніхто не второпає. Чи проковтнуть це вкотре громадяни, слід запитувати у них самих.