Автори скандального “Мы из будущего-2” знову виходять на українськи ринок. Про що буде кіно, яке відмовився знімати український режисер через ідеологічний тиск, але на яке дали державні гроші?
Два роки тому, їдучи автобусом до Німеччини, я дивувалася витримці присутніх там німців та й, зрештою, і своїй теж. На замовлення двох пасажирів водій увімкну фільм “Мы из будущего-2”. Вони не знали, що то за кіно, просто чули, що скандальне. Жахлива якість, нестерпний скрипучий звук не заважали їм насолоджуватись кадрами, де радянські солдати стріляли німців, а воїни УПА пили горілку і стріляли дітей. Зрештою один німець не витримав і попросив вимкнути - була пізня ніч, і телевізор заважав їм спати.
Кінокомпанія-виробник “Мы из будущего-2” - “А-1 Кино Видео”, її проекти фінансуються із держбюджету Росії. Торік вони запланували новий проект - "Діамантовий хрест", але вже спільно з Україною. Фільм про Валентина Войно-Ясенецького - Архієпископа Кримського та Сімферопольського Луку. Українець, доктор медицини, вченй хірург, відомий мало не на весь світ. У часи, коли СРСР починає переслідувати церкву він вирішує стати священиком. Висвятившись, уже за 3 роки стає єпископом. У той час це означало заслання. У 1923 його арештували вперше. Після цього було 12 років сталінських таборів.
Сергію Маслобойщикову запропонували стати режисером цього фільму. Дали готовий сценарій. Режисер переробив мало не все, аби кіно не було примітивним. Провів дослідницьку роботу і обрав для стрічки найцікавіший період життя Войно-Ясенецького - час, коли один із найкращих хірургів Союзу стає священиком і зазнає переслідувань.
Саме концепція Маслобойщикова перемагає на пітчінгу в Україні. Саме на його сценарій Держкіно дає 1 млн. доларів (2 мільйони планували взяти з рос. бюджету, ще 3 - спонсорських грошей). Проблеми почалися після цього. Епізоди, додані режисером, викреслювали, на полях писали про неоднозначність героя (а цього не мало би бути за задумом виробника). Словом, і дослідження історичні, проведені режисером не знадобилися, та й сам режисер став не потрібним. Сергій Маслобойщиков відмовився знімати таку версію фільму, назвав це ідеологічним тиском.
За логікою “А-1 Кино Видео” мала би повернути Україні гроші, оскільки сценарію, на який дали 1 млн. доларів уже не буде. Тепер компанія мала би знайти нового режисера з новим сценарієм прийти на новий пітчінг. Але де ж там. За словами Сергія Маслобойщикова фільм узагалі хочуть зняти малим коштом, витративши тільки 1 український мільйон.
Можу припустити, що цей фільм буде черговою російською пропагандою, примітивним попсовим кіно, яке буде розказувати про Російську православну церкву, про російського (а не українського видатного хірурга) і навіть не згадає про переслідування і муки представника української інтеліґенції від радянської системи. Але питання навіть не в цьому. Питання в іншому - чому я повинна за це платити?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.