Міф про блокування рахунків Януковича

Так що Осадчук просто озвучує те, що хотіли б чути наші громадяни. А також це хотів би чути «друг Осадчука» Путін в Кремлі.

Зараз цитують Іллю Осадчука, який живе в Австралії, називає себе близьким другом Путіна і чувачком, який зустрічається з Обамами і всіма на світі лідерами. Він не без гуморочку подає інфу. Дотепненько стібається з усіх, крім Путіна.

Так ось тепер він   каже, що на Заході вже створюють групу з пошуку і блокування рахунків і бізнесів наших чиновників на Заході. При цьому пише, що той, хто вважає, що в нього легальний бізнес і все буде гаразд - той дурень, бо йому на десять років все одно бізнес заблокують. Звісно, непогано було б, щоб заблокували, але...

 Осадчук часто видає свою совковість тим, що переносить на Захід наші реалії. Якщо на Заході легальний бізнес, то заблокувати його не так просто. Бо є все ж таки незалежний суд, який вирішить на користь закону. Принаймні він не буде однозначно обслуговувати державу, як це сталося б у нас. Так що Осадчук просто озвучує те, що хотіли б чути наші громадяни. А також це хотів би чути «друг Осадчука»  Путін в Кремлі.

При цьому треба наголосити, що на Зоході все не так безпроблемно. Видавниче і поліграфічне агентство «Такі справи» з 2002 по 2007 рік перебувало під тиском рейдерів від держави – простіше кажучи азаровців із податкової. І воно врятувалося, не віддало власність,  зокрема, тому, що звернулося до Міжнародного центру вирішення інвестиційних спорів. Це такий собі третейський суд, який захищає міжнародні інвестиції по всьому світі. «Такі справи» - це литовська інвестиція. Так ось позов «Таких справ» на матеріальну компенсацію цей суд не задовльнив. Але і державу не підтримав. Рішення було далеке від юридичних формулювань. Там було щось на зразок: «Але державні інституції могли б знайти собі пристойніше заняття, ніж переслідувати приватні бізнеси за надуманими мотивами». Я цитую приблизно, але за суть ручаюся.