Вперше за 20 років існування української громади в Росії головою керівного проводу українського всеросійського об'єднання - УКР, обрана жінка - Любов Дяченко. Її перше інтерв"ю ЗМІ на посаді
Гучна справа навколо "Об'єднання українців Росії" (ОУР), яке звинувачували в різних гріхах: від неточностей в установчих документах до порушень статуту і навіть в політичній діяльності, закінчилась закриттям організації. Таким чином вперше склалась ситуація, коли численні українські організації, які функціонують на всій території Російської Федерації - від Калініграда до Сахаліну, виявилась без вищого представницького органу.
Виправити ситуацію було покликане засідання української громади, яке відбулось 26 травня у Москві. У результаті прийнято рішення розпочати процедуру створення нової всеросійської організації - "Український Конгрес Росії" (УКР). Там же визначили склад правління УКР, а також його голову. І вперше за 20 років існування української громади в Російській Федерації головою керівного проводу українського всеросійського громадського об'єднання обрана жінка - Любов Дяченко.
УКРІНФОРМ став першим ЗМІ, якому голова правління УКР Любов Дяченко розповіла про своє бачення подальшої роботи.
- Чим конкретно в українському русі Ви займалися останні п'ять років?
- Я була головою Українського культурно-громадського земляцтва "Криниця" ім. Т.Шевченка Республіки Саха (Якутія). Заснувались ми у 1989 році, потім перереєструвались, коли це було необхідно. До 2010 року - до переїзду в Москву, я була головою. Зараз я залишилась почесним головою цієї організації, а очолює її інша людина.
- Як Ви оцінюєте засідання зі створення Українського Конгресу Росії?
- Основним завданням засідання, і моїм у тому числі, було зберегти єдність між українськими громадами Росії - щоб ми не розкололись на два крила, як могло би статись. Тому вважаю, що всі ті нюанси, які були - вони залишились позаду, а основна ціль досягнута: ми не розвалились, а об'єднались.
Тепер наступне завдання - створити нормальну громаду, українську загальноросійську організацію. За три місяці ми повинні підготувати всі документи і зареєструвати організацію. Для цього треба зібрати всі документи від первинних організацій з усіх регіонів. Планую переговорити з усіма регіонами.
- За день до засідання Ви планували балотуватися на голову правління?
- Ні. Навіть не очікувала. Це було спонтанно.
- УКР - це буде абсолютно нова організація?
- Вона буде нова, але не з чистого листа, бо її база залишається - 20 років існування "Об'єднання українців Росії" (ОУР) не можна просто так викинути. Я була серед засновників першого ОУР і брала участь, як голова якутської організації, у з'їздах і в Києві, і в Москві. Тому перекреслити цього не можна.
Засновником УКР стали 37 регіональних організації, 13 з яких увійшло в правління. Тому можна вважати, що їхня згода у створенні регіональних відділень Конгресу вже є. Але ж потрібно мінімум 42 засновники.
- Зможете дібрати решту?
- Враховуючи, що я не перший день, а 20 років працювала з часу створення ОУР, то знаю багатьох людей в регіонах. Я думаю, що ці люди підтримають УКР і нададуть необхідні протоколи.
- Наскільки УКР є довготривалим проектом? Адже на зборах лунали і фрази про те, що він створюється лише на рік.
- Ми дійсно так проговорили - за рік повинні створити організацію, яка потім уже збере конгрес з усіма представниками, щоб усі побачили-почули. І далі УКР буде працювати, взявши трамплін.
- Українці Росії - частина світового українства. Чи планує УКР співпрацювати з міжнародними структурами - Світовим конгресом українців (СКУ), Українською всесвітньою координаційною радою (УВКР)?
- Членство в Українській всесвітній координаційні раді є надбанням ОУР. І на нашому установчому зібранні був присутній голова УВКР Михайло Ратушний, який мене привітав. Якщо з його боку буде пропозиція, та й наша організація буде знати, з якими цілями ми працюємо, то, можливо, ми увійдемо (до Української всесвітньої координаційної ради - ред.).
Проте сьогодні, коли організація ще не створена, загадувати рано. Тим більше, такі питання буде вирішувати з'їзд, буде загальне рішення.
- Які напрямки діяльності в УКР Вам персонально ближчі?
- Я сама завжди займалась культурою, і вона мені близька. Але тут на плечі лягає більша відповідальність. В УКР уже потрібно займатись управлінською роботою, політикою - в значенні ідеології, під якою буде працювати вся організація.
- А яка ідеологія має бути в української організації Росії?
- Ми - українці. Але живемо і працюємо тут, і є громадянами РФ. Як відомо, в Росії працює дуже багато українців, які зробили значний вклад в розвиток російської і економіки, і культури, і спорту. Тому основна ідея, яка у нас (УКР - ред.) повинна бути, - показати, що українці - це достойні люди. Тобто підняти на відповідний високий рівень звання українця.
Оскільки ми живемо і працюємо в Росії, то хочемо, щоб Росія була нормальною державою і працюємо на її благо. І хочемо також, щоб відносини між Україною та Росією були нормальними. І нам боляче, коли це не так.
Через свою культуру, традиції, працю, яку ми віддаємо Росії, ми повинні підняти наш статус як громадян, які достойно працюють в іншій державі.
- ОУР критикували за нібито політичну активність. Як Ви вважаєте - чи повинна українська громада реагувати на політичні заяви вищого керівництва Росії та України?
- Якщо брати конкретну людину, то вона, звісно, може давати оцінку. Але якщо це стосується цілої організації, то керівник має підходити більш виважено до подібних ситуацій.
- Чи ущемляє російська влада, на Вашу думку, права українців і чи сприяє розвитку української культури? Можете порівняти свій досвід роботи в регіоні і тепер уже в Москві?
- У Москві у мене ще не було досвіду співпраці з владою в якості керівника організації, тому сказати про це нічого не можу. В Якутії ж я керувала організацією, маючи в тому числі підтримку місцевої влади. Скажу більше - якби так всі підтримували українців і українське (в тому числі і в самій Україні), як в Якутії, то це було б дуже добре.
Біографічна довідка:
Любов Петрівна Дяченко родом із Чигирина. До Якутії приїхала разом з чоловіком у 1975 році. Працює в Об'єднанні геологів Росії на посаді відповідального секретаря.
Є "ветераном" українського громадського руху в Росії (майже 22 роки). До 2010 року була головою регіонального Українського культурно-громадського земляцтва "Криниця" ім. Т.Шевченка Республіки Саха (Якутія). Земляцтво представляє національно-культурні інтереси 20341 українця (за даними останнього перепису). За час свого існування (створене в 1989 р.) воно виросло від міського до республіканського земляцтва.
Лауреат республіканської премії імені Кирила і Мефодія.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.