Власник сторінки
Журналіст, сценарист документального кіно, спеціаліст з міжнародної адвокації
Розказую казку своєму сину, якому 2 роки і 4 місяці. Тепер напружився і записав її. Який з мене казкар?:))
Лука і
Мама-Інна поїхали до лісу збирати гриби.
Лука не зупинився, поки не назбирав цілий кошик великих білих грибів. Потім
підвів голову і роззирнувся. Не побачив Мами.
Він зрозумів, що
загубив маму й пішов її шукати. Іде, іде і раптом бачить на галявині стоїть
здоровенний Ведмідь й тримає маму у лапах. Лука зупинився від несподіванки. Чує
Ведмідь каже Мамі: «Інно, я зголоднів,
хочу їсти. У тебе такий апетитний синок Лука. Віддай мені його на обід».
Мама відповідає:
«Ні, Ведмедю,я не віддам тобі Лукашика.
Він найкращий син. Я його дуже люблю. Тому він тобі не дістанеться».
Ведмідь аж
заревів від люті. Потім каже: «Ну що ж, Інно. Тоді доведеться з`їсти тебе».
Мама-Інна
заплакала і відповідає: «Їж. Але Лукашика я тобі не віддам».
Лука як уявив, що
Ведмідь з`їсть Маму-Інну. Уявив, що її більше не буде і вона
більше ніколи не приласкає і не поцілує його. Уявив, що вона більше ніколи не
приготує йому смачний сніданок. Він
вирішив, що такого не можна допустити. Що його Мама ніколи не стане обідом для
злого Ведмедя.
Лука непомітно
підкрався до Ведмедя ззаду. Набрав у легені повітря і як закричить страшним
голосом. Ведмідь від несподіванки злякався й випустив Маму-Інну зі своїх
кошлатих лап. Лука ухопив Маму за руку і вони мерщій побігли.
Вони вибігли з
лісу вскочили у машину, яка їх чекала на узліссі. Машиною вони поїхали додому.
Там Мама почистила ті гриби, які вони назбирали, і зварила з них юшку.
Лука їв і
нахвалював юшку. Йому ще ніколи не було так смачно.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.