Декілька слів про "єнакієвську юридичну школу"

Роздуми щодо одної заяви Януковича

Вчора побачив заяву Януковича про те, що  відпустити Юлію Тимошенко для лікування за кордон " не дозволяють закони" ( зокрема http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/18/6964842/).

Я розумію, що Янукович ( як і більшість громадян України) не зобов"язаний знати нюанси українського законодавства. Я розумію, що відповідаючи на це питання він керувався власними спогадами та своїм розумінням ситуації. Однак сьогодні 2012 рік, а не 1967. І ми вже 20 років живемо в незалежній Україні, законодавство якої ( в тому числі і те, що регулюює статус засуджених) відрізняється від законодавства СРСР з цих питань.

 Мене дивує, що величезний штат "юристів Президента" не спромігся його елементарно проконсультувати. Відповідь Януковича для мене є зрозумілою, якщо із цього питання його консультувала новообраний Уповноваженний з ПРАВ ЛЮДИНИ ( але про її "юридичні перли" іншим разом). Вона виявилась яскравим представником того, що я називаю "єнакієвською юридичною школою". Школою, яка живе за принципами: закон є таким, як його тлумачать ті, що при владі; "тут читаємо, а тут не читаємо"; ми сильніші, а значить робимо все, що хочемо і т.і.

Не торкаючись питання бажання аба небажання ЮВ виїждати на лікування за межи України, хочу надати Януковичу ( та деяким його "підлеглим") безоплатну юридичну консультацію. Не претендуючи на істину в останній інстанції, хочу надати можливість кожному зробити свої висновки.

Статус засуджених ( нажаль, в тому числі і незаконно засуджених) в Україні регламентує спеціальний нормативний акт - Кримінально-виконавчий Кодекс України (надалі, кодекс або КВК та прийнятий у 2004 році). Стаття 7 цього Кодексу визначає основи статусу засуджених, зокрема:  

"  Стаття 7. Основи правового статусу засуджених

     1. Держава  поважає  і  охороняє  права,  свободи  і  законні  інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення  і  ресоціалізації,  соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку.

     2.   Засуджені   користуються   всіма   правами   людини   та  громадянина, передбаченими Конституцією України , за винятком  обмежень,  визначених  цим  Кодексом, законами України і встановлених вироком суду."

 Ця юридична конструкція означає, що якщо в Конституції, КВК України та інших законах немає ПРЯМОЇ заборони засудженим на реалізацію тих чи інших прав, то це означає, що засуджені МАЮТЬ ці права і можуть ними користуватись НА ВЛАСНИЙ РОЗСУД.

Спеціальним законом України, який регламентує основні принципи охорони здоров"я в Україні є Закон України під назвою "Основи законодавства України про охорону здоров"я" (прийнятий уже далекого 1993 року). Стаття 36 цього закону так і називається "Направлення хворих на лікування за кордон".

 " Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон

     Громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон  у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної  допомоги  хворому та неможливості її надання  в  закладах  охорони  здоров'я
України.
     Державні органи зобов'язані сприяти виїзду  громадян  України за кордон і перебуванню там в період лікування.
     Порядок направлення громадян України за кордон для  лікування встановлюється Кабінетом Міністрів України. "

Зазначена норма права не містить будь-яких обмежень, щодо її застосування по відношенню до засуджених осіб. Мені не відома норма чинного українського законодавства, яка б обмежувала засуджених в цих правах ( тоб то немає закону в якому сказано, що "засуджених не можна відправляти за кордон на лікування" або що на засуджених не розповсюджується дія ст. 36 "Основ законодавства України про охорону здоров"я").

При цьому для прийняття рішення про направлення БУДЬ-ЯКОЇ засудженої особи на лікування за кордон, згідно із вищезгаданою нормою закону  необхідно:

а) щоби хворий ( а в питаннях здоров"я, кожен засуджений є хворим) потребував медичної допомоги, ТА

б) медична допомога, що її потребує хворий не могла би бути надана в закладах охорони здоров"я України.

От і всі умови і НІЯКИХ додаткових законів, а ні щодо Юлій Тимошенко, а ні щодо інших засуджених  НЕ ТРЕБА приймати. Все вже давно регламентовано. Але не для юристів "Єнакієвської юридичної школи".

І ще одне: згідно із статтею 3 Конституції України ( навіть так незаконно "згвалтованої" так званим Конституційним Судом)  життя і здоров"я людини є НАЙВИЩОЮ СОЦІАЛЬНОЮ ЦІННІСТЮ.

І за Конституціє воно є вище необмеженного бажання Януковича тримати Юлію Тимошенко за гратами будь-якою ціною.