Росія змушує нас діяти активніше

30 травня 2011 року Уряд Німеччини оголосив про рішення закрити до 2022 року усі 17 ядерних ректорів, які сьогодні виробляють у ФРН близько 23% електроенергії.

 Трагічні події на японській атомній електростанції Фукусіма-1, масові акції протесту у німецьких містах, а також поразка коаліції ХДС та Вільних демократів на останніх виборах у південно-західних землях ФРН переконали канцлера Ангелу Меркель переглянути своє ставлення до атомної енергетики.

І це попри те, що атомні електростанції залишаються одними з найбільш дешевих та доступних в Європі джерел отримання електроенергії.

Німеччина не є виключенням. Сьогодні атомна енергія в Німеччині є однією з найбільш дешевих – один кіловат коштує 2,65 євроцента, вугільна – 3,35 євроцента, газова – 4,9 євроцента, вітряна – 9 євроцентів.

Розвиток та використання ядерної енергетики, окрім фінансової вигоди, дозволяв до останнього часу зменшувати залежність Німеччини від природного газу, який імпортуються на німецький ринок з Росії – близько 40%, Норвегії – близько 26%, Нідерландів – близько 23% та інших країн – близько 12%.

Рішення А.Меркель збільшило психологічну залежність Німеччини та Європи у цілому від політики «Газпрому», внаслідок чого російська компанія отримала додаткові важелі впливу на європейські економічні та військово-політичні процеси.

Що нас чекатиме далі?

Відмова від атомної енергетики, ймовірно, збільшить попит на природній газ, який Росія планує постачати на німецький та європейський ринки новими транспортними коридорами – Північним та Південним потоками. Відповідно підвищений попит на газ призведе до його подорожчання для європейських споживачів. Не даремно одразу після рішення Німеччини вивести з експлуатації атомні електростанції глава російського Газпрому О.Міллер заявив про те, що газ для Європи до кінця 2011 року може коштувати 500 дол. США за тисячу кубометрів.

У цій ситуації необхідно здійснити ефективні контрзаходи. Причому спільно з країнами Євросоюзу, які страждають від залежності від дій російського газового монополіста.

Отже, необхідно терміново приступити до розробки та видобутку у Центральній та Східній Європі, включно з Україною, покладів сланцевого газу, активізувати процес пошуку альтернативних джерел та маршрутів постачання енергоносіїв, а також активніше запроваджувати енергозберігаючі технології.

Олег Ляшко