Україна увійшла в десятку країн – лідерів з невиконання рішень Європейського Суду з прав людини

01 березня 2011, 11:44
Власник сторінки
Глава Наблюдательного совета «Института правовой политики и социальной защиты», Нардеп VI-VII созывов.
0
4233

За даними, оприлюдненими Європейським Судом з прав людини, кількість справ, що надходять до розгляду з України – чи не найбільша серед усіх країн – членів Ради Європи.

Наразі Україна займає четверте місце разом з Росією, Туреччиною і Румунією по кількості звернень громадян до Європейського Суду з прав людини. Фактично, кожна десята скарга до Страсбурга надходить саме від громадянина України – сьогодні на розгляді 8 тисяч заяв від українського позивача. 

Найбільш поширеними причинами скарг українських громадян до Європейського Суду з прав людини є порушення права на справедливий судовий розгляд (стаття 6 Європейської Конвенції з прав людини), питання, пов’язані з правом на власність, невиплатою заробітної плати, жорстоким поводженням (стаття 3 Конвенції), незаконне затримання або позбавлення волі (стаття 5).

Зазвичай, до Європейського Суду громадяни України звертаються не знайшовши справедливості у вітчизняних судах. Так, за офіційними даними, з 1997 року, Європейський суд із прав людини ухвалив 718 рішень щодо України, найбільше у 2009 році – 126, у 2010 році – 109. Що ж стосується виплат, то в 2009 році Україна виплатила за рішеннями Європейського суду з прав людини близько 8 мільйонів гривень, у 2010 році – 29 мільйонів.

В той же час, у Страсбурзі зазначають, що виконання рішень Європейського Суду з прав людини в Україні знаходиться не в кращому стані. Україна увійшла в десятку країн поруч з Болгарією, Грецією, Італією, Молдовою, Польщею, Росією, Румунією та Туреччиною, в яких систематично виникають затримки у виконання рішень Європейського Суду. Непоодинокі випадки неможливості виконання або виконання із запізненням рішень суду.

Наприклад, 15 жовтня 2009 року Європейський Суд з прав людини прийняв перше «пілотне» рішення у справі «Юрій Іванов проти України», яке вступило в силу 15 січня 2010 року. Цим рішенням, Європейський Суд зобов'язав Україну протягом  року розробити механізм і закріпити його на законодавчому рівні, здатному забезпечити адекватну компенсацію за невиконання або затягування виконання рішень українських судів відповідно до принципів Європейської Конвенції з прав людини.

І вже у своїй резолюції від 30 листопада 2010 Комітет Міністрів Ради Європи висловив своє занепокоєння з приводу бездіяльності України в розробці механізму, здатного врегулювати на законодавчому рівні виконання даних рішень.

Практика більшості європейських країн показує, що покращення ситуації з систематичним невиконанням судових рішень державою можливе, але тільки у разі більш ефективної роботи судової системи самої країни. Лише за таких умов громадяни матимуть якнайменше підстав звертатися за відстоюванням своїх інтересів до Європейського суду з прав людини.

Європейський суд дійшов висновку, що причина затримок у виконанні остаточних рішень національних судів полягає в існуванні низки різних дисфункцій у правовій системі України, та підсумував у досить різкій формі, що Україна досі не спромоглася вжити заходів для покращення ситуації, незважаючи на значну й послідовну практику Суду з вирішення таких справ.

Для вирішення цього проблемного питання, 14 січня 2011 року Кабінет Міністрів України вніс до парламенту законопроект «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» № 7562. Це стало аргументом у зверненні Україні до Європейського Суду з прав людини з метою пролонгувати термін подання звіту на 1 рік, а саме до 15 січня 2012 року в справі «Юрій Іванов проти України».

Проте, даний документ не однозначний. З одного боку, законопроект №7562 містить масу позитивних моментів. Розроблений ним механізм дозволяє виконувати рішення національних судів, у тому числі рішення судів, де відповідачем виступає держава.  Механізм виконання рішень полягає в тому, що рішення, по яких відповідачем є держава або державний орган, буде автоматично виконуватися шляхом направлення виконавчого листа і реквізитів стягувача безпосередньо до Держказначейства. Це означає, що громадянину не треба буде ходити по інстанціях, а судове рішення виконуватиметься казначейством шляхом списання коштів з розрахункового рахунку боржника.

В той же час не можна не звернути увагу на серйозні недоліки, які містяться в цьому законопроекті. Мова йде про загрозливу зміну низки соціальних законів, які передбачають пільги для працівників міліції, прокуратури, чорнобильців, ветеранів війни та інших категорій, які практично скасовуються, а на заміну їм Кабінет Міністрів України пропонує порядок, який буде встановлюватися його Постановами.

Наприклад, документом пропонується внести зміни до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» та  замість твердих, зафіксованих законом, процентних ставок до мінімальної пенсії за віком, пропонується ввести встановлювати порядок і розмір цих виплат Кабінетом міністрів України.

Але ж такі важливі соціальні норми не можуть запроваджуватись на рівні підзаконних нормативних актів, якими, фактично, і є Постанови Кабінету Міністрів України. Адже виникає цілком логічне запитання: хто з держорганів візьме на себе відповідальність визначити розмір тієї чи іншої соціальної пільги, як часто Кабмін буде змінювати свої  акти і наскільки цей механізм буде працювати?

Таким чином, важливий і необхідний для України проект Закону через не доопрацювання стане «соціальною бомбою сповільненої дії», яка може вибухнути в самий незручний момент. Саме тому найближчим часом проект Закону «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» № 7562 буде направлений на доопрацювання у профільний Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці.

Потрібно пам’ятати, що закон не має зворотної сили, і звуження існуючих пільг і гарантій здатне породити бурю соціальних протестів і чисельні  звернення до судів.

 

Довідка. Європейський суд.

 

Європейський суд з прав людини (Страсбург) є міжнародним органом, який бере до розгляду скарги щодо порушення прав людини державою (державними установами) після того, як відповідні скарги пройшли всі судові інстанції і не були задоволені судами всіх рівнів в країні.

У своїй роботі Європейський суд керується Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, яку Україна ратифікувала 17 липня 1997 року і яка набула законної сили 11 вересня 1997 року.

Особа може звернутися до Європейського суду, якщо вважає, що держава порушила її право (або кілька основних прав), гарантованих конвенцією.

Звертатися зі скаргами можна за адресою: The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 STRASBOURG CEDEX FRANCE. Формуляр скарги до Європейського суду з прав людини можна знайти на сайті: www.coe.int/T/R/Human_Rights_Court/.

 

 

Ірина БЕРЕЖНА - Народний депутат України. Голова підкомітету з питань захисту прав, свобод, інтересів громадян та систематизації, адаптації законодавства України до міжнародно-правових стандартів у сфері правосуддя і статусу суддів Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя.

 

 

«Юридична практика»

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: Ирина Бережная,Ірина Бережна,Iryna Berezhna,Європейський Суд з прав людини,депутат Бережная
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.