Чорнобиль чи лондонський пентхаус?

У ці дні в Україні відбуваються важливі і масштабні міжнародні події.

Напередодні 25-х роковин страшної трагедії на Чорнобильській АЕС до Києва з’їхалось багато іноземних гостей, включно з президентами, керівниками міжнародних організацій, прем’єр-міністрами, міністрами та іншими високопосадовцями. Загалом – представники з понад 50 іноземних держав та міжнародних організацій.

Голова мета чорнобильських заходів – зібрати нарешті 740 мільйонів євро, яких бракує для завершення проектів, у першу чергу – для будівництва нового саркофагу над зруйнованим енергоблоком.

Перші результати роботи Донорської конференції вказали на те, що з 740 мільйонів євро Україні вдається зібрати близько 460 мільйонів євро. Якщо виходити з інформації, оприлюдненої Президентом України – ми зберемо близько 550 мільйонів. 

Однак і перша, і друга цифри далекі від 740, потрібних державі.

Але здається, я маю пояснення, чому ми не дотягнули до бажаної цифри.

Не тому, що біль Чорнобилю вже призабувся для світу. Навпаки, одночасний приїзд такої кількості іноземних делегацій до Києва свідчить –   світ щиро поділяє нашу трагедію.

І не тому, що проблема безпечного використання мирного атому відійшла на другий план. Навпаки, трагедія на японській атомній електростанції Фукусіма-1, приїзд безпрецедентно великої кількості японських журналістів в Київ засвідчили – Чорнобильська трагедія і сьогодні залишається актуальною як ніколи. До речі, добре, що українські високопосадовці неодноразово під час своїх виступів згадували Японію і висловлювали готовність їй допомогти.   

А тому, що в очах, у першу чергу, представників грошовитого західного світу Україна виглядає як достатньо заможна держава, яка цілком реально здатна дати собі раду.

Чому так, запитаєте ви? Звертаю вашу увагу на такий «збіг». Саме у день проведення Донорської конференції британська «Financial Times» друкує інформацію про те, що найбагатша людина України Ринат Ахметов ще два роки тому придбав за 136 мільйонів фунтів найдорожчий пентхаус у Великій Британії.

Це у той час, як побита світовою економічною кризою Греція виділила на Чорнобильський фонд 100 тисяч євро, або маленька Литва – 10 тисяч євро, Словенія – 120 тисяч євро, Азербайджан – 1 мільйон євро. І навіть доволі значний внесок США у розмірі близько 86 мільйонів євро, Німеччини у розмірі 42 мільйонів євро або навіть ЄС у розмірі 110 мільйонів євро губляться на фоні ціни, яку заплатив український олігарх за елітну нерухомість у Лондоні.

Тут взагалі можна сказати про те, що ціна лондонського пентхауза була вища за будь-який внесок нинішньої Донорської конференції.

Я підозрюю, що поява згаданої статті не була випадковою. Вона була символічною. Це своєрідний показовий сигнал для влади, з якого треба було б зробити висновки.

Мабуть, розуміючи це, Ринат Леонідович буквально за день до проведення Донорської конференції, коли з’явилася інформацію про анонімного українського бізнесмена, який придбав найдорожчу нерухомість в Лондоні, прийняв рішення про свій особистий внесок до Чорнобильського фонду у розмірі 1 мільйона доларів.

Усвідомлене переосмислення чи лише зовнішній тиск?