Мій обов’язок перед Богом – об’єднати Україну!

Наша сила – в єдності! Тому я піднімаю патріотичний дух людей від Сходу до Заходу, від Півночі до Півдня.

 Бо всі ми – українці, у нас однакові проблеми, нам всім важко в такий час і, найголовніше, ми однієї крові. Ми – народ, що багато пережив, але скоро змусить весь світ себе поважати.

25 червня я знов відвідав Чернігівщину. У селі Сеньківка Городнянського району біля монументу «Дружба», на кордоні трьох сусідніх держав України, Росії і Білорусії, відбувся міжнародний фестиваль «Слов’янська Єдність». Приємно було бачити усміхнені обличчя своїх чернігівських земляків, які прийшли разом зі мною підтримати захід та засвідчити добросусідські відносини. Разом із ними ми спілкувалися з молоддю сусідніх держав. Україна як незалежна самостійна держава зацікавлена у якнайкращих стосунках з Росією та всіма іншими сусідами. Але варто пам’ятати, що, перш за все, національні інтереси, а все інше потім.

На фестивалі я вболівав за наших спортсменів, які приймали участь у традиційній спартакіаді. Хочу подякувати керівникам проекту «Всесвітній біг заради гармонії» за схвальну оцінку моєї роботи по підтримці спорту. Також я завітав до містечка майстрів, де були представленні вироби народних ремесел сусідніх країн. Придбав собі на згадку вироби з Гжельської кераміки та вишиту білоруською майстринею шаль для мами.

Наступного дня я поїхав за 800 кілометрів від Сеньків на Рівненщину, щоб вшанувати полеглих козаків. Вони віддали своє життя за вільну Україну у битві під Берестечком — найбільшому бої

Визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького, який відбувся між Військом Запорозьким та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого. Козаки тоді програли через зраду тимчасових союзників-татар. Але вони боролись до останнього, бо воювали за вільну Україну. Друзі, давайте пам'ятати їх подвиг!

Їх славетна справа жива, поки ми їх не забуваємо і захищаємо Україну! Невимовна радість охоплює мене, коли я бачу, скільки патріотично налаштованих людей разом зі мною прийшли вшанувати козаків...

Я пригощав їх справжнім українським кулішем й закликав любити Україну всім серцем...

Олег Ляшко