Непрофесійні дії влади гальмують вихід з економічної кризи

Національний банк України впроваджує суттєві обмеження комерційним банкам при наданні споживчих кредитів населенню.

Подібні заходи підтримує й уряд. Його представники вважають, що саме споживчі кредити стали причиною зростання цін, переповнення внутрішнього ринку імпортом, який фактично знищив  національного виробника, і навіть призвели до економічної кризи 2008 року, внаслідок якої країна втратила 15% ВВП.

Навіть побіжного знайомства з основами законів ринкової економіки досить, щоб побачити в цих міркуваннях суперечності. Я спеціально консультувався з авторитетними фахівцями у галузі макроекономіки і фінансів і переконався, що мої сумніви у доцільності подібних заходів виявилося справедливими. Більше того, зменшення платоспроможного попиту населення, яке неминуче настане у разі неможливості отримати кредит для купівлі товарів довгострокового користувння, автомобілів, житла та ін., здатне загальмувати вихід з економічної кризи і кинути країну у нову хвилю економічного падіння.

Заборона споживчого кредитування, якщо вона буде реалізованя, призведе до значного зниження і без того невисокого життєвого рівня економічно активних прошарків населення. Навіть ті, хто має стабільні заробітки, отримали можливість придбати сучасну побутову техніку, якісний одяг, автомобілі, а багато хто і житло лише завдяки банківським кредитам.

Українці вперше за всі роки незалежності відчули покращення свого життя після 2000 року, коли країна, нехай і через кризу 1998 р., позбавилася залежності від зовнішньої фінансової допомоги і почала розвиватися за рахунок власних ресурсів. Зникла хронічна заборгованість із виплат заробітної плати і пенсій, вони почали зростати, люди почали купувати більше вітчизняних товарів. Слідом за зростанням попиту розвивалося національне виробництво. Тим, хто мав стабільні заробітки, банки почали надавати кредити на придбання товарів – це додатково підвищило сукупний попит. Лише з 2006 по 2008 рік обсяги споживчих кредитів зросли втричі, з 60 до більш як 180 млрд. грн. і це стало важливим чинником забезпечення добробуту населення.

Не споживче кредитування і зростання доходів гроомадян призвели до фінансової кризи 2008 року, а безвідповідальна політика уряду та Національного банку (однаково хибна незалежно від зміни керівних осіб).

Перш за все, державна влада не уяснила своєчасно загрозу національному виробництву з боку зовнішньої конкуренції і не задіяла належних заходів для його захисту. Практично приріст споживчого попиту покривався не власним виробником, а завезенням готових товарів. Більше того, держава гостинно відкрила свій внутрішній ринок, з поспішністю погоджуючись на вимоги зняття захисних бар’єрів при вступі до СОТ, не отримавши взамін жодних гарантій щодо розширення продажу своїх товарів на експорт.

Дії Національного банку були спрямовані в тому ж напрямку. Навіть нібито похвальне прагнення утримати стабільність національних грошей виявилося згубним. За 2000-2008 роки гривня зменшила купівельну спроможність втричі, а її обмінний курс – укріпився. Більше того, непоодинокі заяви керівництва фінансової сфери про можливість зниження ціни долара до 3-4 гривень стимулювали інтерес населення до іноземної валюти. Абсолютно шкідливим було прийняте за часів керування Нацбанком С.Тігіпка рішення про можливість вільного надання банківською системою кредитів у іноземній валюті.

Саме тут криються основні причини занепаду національного виробництва. Починаючи з 2005 року, імпорт зростав швидше за всі інші макроекономічні показники і досі є більшим за ввезення засобів виробництва. Країна все глибше поринала в залежність від іноземної валюти і кон’юнктури світового ринку. І коли світ 2008 року обвалився у фінансову кризу, саме доларизація внутрішнього ринку України втягнула нашу державу у цей вир.

Не споживчі кредити, а доларові і на сьогодні – головна проблема української фінансової сфери. На початок 2011 року сума споживчих кредитів становить близько 123 млрд. грн, з них 53 млрд. грн – видані у гривні, а інші у іноземних валютах, в тому числі на 66 млрд. грн. – у доларах США. Окрім того, громадяни мають кредити на купівлю нерухомості на загальну суму більш як 80 млрд. грн, з них лише близько 10 млрд. видано у гривні, все інше – у іноземних валютах, в т. ч. на  68 млрд. грн. – у американських доларах. Тобто, наші громадяни і досі винні банкам понад 16 млрд. доларів США, хоч брали з урахуванням нарахованих відсотків і девальвації гривні набагато менше. Саме валютна складова кредитної заборгованості є головною проблемою банківської сфери України, але досі ні уряд, ні НБУ не мають ідей щодо її вирішення.

У нинішньому році Верховна Рада на рівні закону прийняла правильне ріщення про припинення кредитування у іноземній валюті для громадян. Однак подальші дії влади мають бути спрямовані не на згортання кредитування взагалі, а на відродження національного виробництва і  сприяння збуту передусім вітчизняних товарів. Лише тоді економіка держави стане дійсно незалежною і стабільною, а наші громадяни – заможними.

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії