Українська зовнішня політика в черговий раз програла. Причому по-крупному.
У даному
випадку програш стався не лише на лівійських нафтових полях. Нинішня українська влада повністю проспала
«арабську весну». І це, на мій погляд, найбільша поразка України на
міжнародній арені за усі двадцять років незалежності.
Режим
Муаммара Каддафі під потужним тиском опозиції та міжнародної спільноти, який
правив країною впродовж трьох десятиліть, ганебно впав. Зрозуміло, що нинішня
українська влада до останнього не могла повірити у те, що народ зможе власними
силами, шляхом самоорганізації, радикально змінити власну політичну еліту. І
тому Президент та уряд України усіма силами чіплялися за «лівійське минуле».
Точніше за контракти, укладені з диктатором Каддафі упродовж останніх років.
При цьому жодного кроку не було зроблено на підтримку повстанців, які вже
сьогодні формують нову політику Лівії, у тому числі в енергетичній сфері.
Отже,
підтримуючи Каддафі та ігноруючи лівійський народ, Україна сама себе поставила
у складну геополітичну ситуацію.
Судячи із
заяв нових лівійських лідерів, а також базуючись на оцінках міжнародних
експертів, можна припустити, що усі наші домовленості з Каддафі будуть
анульовані новим лівійським урядом. У Тріполі також добре пам’ятатимуть про те,
хто із зарубіжних держав до останнього підтримував диктатора, а хто, навіть у
складних ситуаціях продовжував вірити у силу лівійського народу.
Відповідно,
Україна має усі шанси опинитися у «чорних списках» держав, з якими новий
лівійський уряд не захоче мати справу. І нам знову доведеться докладати значні
зусилля для того, щоб навести мости дружби із представниками нової влади Лівії.
А цього
могло б не бути, якби при владі в Україні були люди, які добре розуміють складні
політичні процеси сьогоднішнього світу, а також політичні партії, які прийшли
до влади не завдяки величезним фінансовим та адміністративним ресурсам, а
дякуючи народній волі та підтримці.
P.S. До речі, ще на початку
революційних процесів у Тунісі та Єгипті я писав про те, що «арабська весна» не
захлинеться, і антинародні режими у багатьох країнах Близького Сходу та
Північної Африки буде змінено. Так і сталося.
Переконаний, що невдовзі Україну чекає така
саме «народно-радикальна весна»
Олег Ляшко, лідер Радикальної партії
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.