Радикальне - завжди початок нового

Ми будували Україну на радянській системі цінностей під керівництвом колишніх, використовували радянські інструменти і при цьому лише прикривалися національними гаслами.

Нинішнє літо в Україні було не лише якимось напрочуд дощовим, але й по-особливому політично гнітючим. І навіть під час святкування ювілейної 20-ої річниці нашої незалежності скрізь – на Сході та Заході, Центрі та Півдні України - у повітрі відчувалась якась невпевненість у майбутньому, що змішувалась із тривогою за сьогодення.

Коли я спробував розібратися у власних почуттях, то зрозумів, що такі настрої з’явилися не випадково, не на порожньому місці і не лише у мене. Селяни, робітники, інтелігенція, люди бізнесу та політики, орієнтовані на різні нині діючі політичні сили – усі на якомусь підсвідомому рівні по-особливому гостро усвідомили, скільки втрачених шансів кожен з нас мав протягом останніх двадцяти років.

Ми будували Україну на радянській системі цінностей під керівництвом колишніх, використовували радянські інструменти і при цьому лише прикривалися національними гаслами. Ми навчилися любити себе і не навчилися поважати своїх сусідів, тим більше співгромадян, які живуть в інших селах, містах, районних та обласних центрах.

 Ми завжди дозволяли керманичам знищувати наші надії на краще майбутнє, а також пробачали безвідповідальним політиканам їх ігрища, які підривали наш суверенітет, економічну та енергетичну безпеку, або просто принижували Україну в світі.

Але усе добігає свого кінця. У тому числі й життя на політичному олімпі тих, хто вже десятки разів довів свою нездатність до впровадження в Україні глибинних, радикальних змін. Сьогодні немає сумнівів у тому, що еволюційний процес їх обов’язково знищить. Однак цей процес може затягнутись, і це – найбільша небезпека. Отже, наблизити кінець існування архаїчних політичних сил з радянського минулого – найбільш важливе завдання для нашого спільного майбутнього. Оскільки це дасть реальний поштовх для проведення в Україні справжніх всеохоплюючих реформ.

З чим ми згодні

Саме з цих думок і мотивів народилося розуміння необхідності створити в Україні нову політичну партію, здатну реформувати країну без укладення компромісів з політичними силами-банкрутами. Політичну партію, яка б навіть не розглядала можливості укладання якихось ефемерних універсалів єдності, які вже за тиждень проігнорують усі, хто їх підписав. Тобто, визріла ідея створення партії радикального спрямування.

Одразу хочу пояснити, що радикалізм моєї політичної сили не варто прив’язувати до визначень понять із класичного підручника з політології. Наші наміри, слова та дії слід розглядати тільки у контексті українського сьогодення, спраглого рішучих, радикальних змін.

Адже більшість наших співвітчизників погодяться з тим, що жити так, як ми живемо зараз – не можна. І навіть якщо хтось і хоче зберегти нинішнє становище надовго, йому це навряд чи вдасться, бо динамічний світ спонукає до змін усіх – і тих, хто нині нахабно користується хаосом та беззаконням для власного збагачення, а також більшість з нас, що як були фактично безправними, так ними і залишаться.

Отже, час для рішучості в українській політиці вже наближається. Загата минулого має бути зруйнована.

На це мене особисто надихає підтримка ідей Радикальної партії, яку висловила понад 60 тисяч громадян з різних регіонів України. Я також був здивований і натхнений тим, що живучи вже практично рік у справжній інформаційній блокаді, ми отримали відгуки, у тому числі критичні, від експертного співтовариства, яке не залишило поза увагою серпневий з’їзд Радикальної партії.

Не вдаючись у деталі критичних зауважень на адресу Радикальної партії скажу, що більшість із того, що стосується ідеологічного наповнення, ми сприймаємо. Вже сьогодні ведеться активна робота над тим, щоб позиціонувати себе на електоральному полі України, визначити власні цілі та шляхи їх досягнення. Буде наступний з’їзд, будуть нові проекти та ініціативи наших партійців, що розкриють та конкретизують наші цілі.

Однак нинішня ситуація в Україні настільки складна, що вимагає невідкладних дій. Тому, як на мене, окремі прорахунки із формуванням більш чіткої партійної ідеології є лише наслідком нашого невпинного бажання якомога швидше зруйнувати систему стару і перейти до будівництва нової пострадянської політичної моделі. Головне – динаміка і рух.

З чим ми не згодні

Сьогодні у глобалізованому світі уподобання виборців стають все менш стабільними, а традиційні ідеологічні рамки не дозволяють їм повною мірою реалізувати свої конституційні права. У цьому випадку відбувається розрив між публічною політикою, яка реалізується провладними партіями і часто носить консервативний характер, та великою частиною суспільства, яка прагне прогресивних змін.

Такі зміни можуть забезпечити лише партії радикального спрямування, які прагнуть швидше зруйнувати заскорузлий адміністративний апарат, який приймає неефективні державні рішення, ніж проводити його косметичний ремонт. Прикладом того є Україна, де демонтаж старого затягнувся.

Ця думка підтверджується тим, що світ стоїть на порозі трансформацій економічної та фінансової систем. Ключові політичні гравці мають здійснити цей перехід свідомо, відповідально, однак рішуче.

Ми не згоді з тим, що сьогодні роль радикальних партій у різних країнах світу зведена нанівець, і що радикальні партії, якщо вони й представлені у законодавчих органах, вносять небажаний деструктив у політичний процес.

Сьогодні у західноєвропейських демократіях радикальні партії – правого або лівого спрямування – вже зайняли свою нішу. Серед країн, де радикальні партії змогли подолати поріг і представленості на національному рівні, можна назвати Австрію, Норвегію, Нідерланди, Францію. У багатьох інших країн представники радикальних партій позитивно впливають на життя на регіональному рівні.

До речі, Радикальна партія Франції (Parti Radical) є однією з найстаріших політичних партій цієї країни, яка сьогодні взагалі займає правоцентристські позиції. І нічого, помітна зміна ідеології не зробила її менш ефективною у процесі державного будівництва.       

Існує також Транснаціональна радикальна партія (ТРП), яка об’єднує радикальні парті різних країн світу. Її мета – проведення ненасильницької боротьби за утвердження демократичний прав та свобод у різних країнах світу. Була заснована ТРП ще у 1955 році, а з 1995 року вона має консультативний статус першої категорії у впливовій Економічній та соціальній раді Організації Об’єднаних Націй.

У Єгипті, з якого розпочався радикально-народний рух, що переріс у глобальну «арабську весну», вже також оголошено про створення радикально-ісламського руху «Брати мусульмани», який заявив про готовність брати участь у парламентських виборах, запланованих на вересень цього року. За прогнозами експертів, цей рух має реальні шанси бути представленим у законодавчому органі цієї країни.    

Отже, розумію, що лише системна робота дозволить мені переконати скептиків, які вважають Радикальну партію Олега Ляшка безперспективним проектом, відірваним від українських та загальносвітових політичних процесів. 

Над чим ми працюємо

Справді, сайт партії буде змінено. Як буде презентована й наша виборча програма. Щоб, як пише згаданий автор, навіть після «досить поверхового аналізу ідеології новоствореної партії» не лише представник експертного середовища, а головне – пересічний громадянин поділяв наші переконання.

Однак сьогодні ми змушені оперативно давати відповіді на численні виклики, які стоять як перед Радикальною партією, так і українським суспільством. Фактично, ведемо боротьбу на кількох фронтах. Нам не доводиться покладатися на «магічну силу білбордів та джинси», ми добре знаємо, що саме нам «доведеться виконувати обіцяне». Скоріше, ми змушені протистояти «джинсовим викриттям».

По-перше, триває активна робота з більш чіткого ідеологічного позиціонування Радикальної партії щодо найбільш актуальних питань внутрішньої та зовнішньої політики України, подальших шляхів економічного розвитку, реструктуризації центральних та місцевих органів влади. 

По-друге, ми працюємо над партійною представленістю у різних регіонах України, які страждають від спільних проблем – корупції, безробіття, екологічних загроз, низького медичного обслуговування, падіння рівня освіти.

По-третє, ми хочемо бути інтегрованими до загальносвітових партійних процесів, тому триває робота над пошуком партійних партерів з інших країн світу.

І наостанок. У нас насправді немає часу для розкачування та довгих теоретичних розмірковувань. Україна має діяти, причому одночасно повністю демонтуючи стару пострадянську систему, будуючи нову, а також витримуючи шалену конкуренцію на світових ринках. Для цього нам потрібні лише радикальні та безкомпромісні дії. Цього вимагають національні інтереси, доба глобалізації та, важливіше за все – громадяни України.   

     Олег Ляшко, лідер Радикальної партії